Яким команда харківських архітекторів бачить новий повоєнний Харків і які пілотні проєкти насамперед реалізують у рамках Генерального повоєнного плану міста, розповів Дмитро Фоменко - очільник харківських архітекторів, які співпрацюють із Фондом Нормана Фостера.

- Дмитре, на якому етапі перебуває співпраця з фондом Нормана Фостера?

- Протягом року наша робоча група, а це не тільки архітектори та історики, а й представники Харківської міської влади та команди мера Ігоря Терехова, які всіляко нас підтримують і надають необхідну допомогу, націлена була ознайомити Фонд Нормана Фостера і його особисто з Харковом. Не просто передати документи, а розповісти про місто, його історію, проблеми, наше бачення його розвитку. Ми сформулювати 15 основних тез із цього приводу, кожна з яких має свої підпункти. Дуже важливо, щоб із ними ознайомилися мешканці Харкова, експерти, фахівці різних сфер діяльності та життєзабезпечення міста, щоб вони доповнювали нашу програму і таким чином спільними зусиллями сформували загальну картину бачення розвитку Харкова. З огляду на це, згодом буде переформатована і наша робоча група.

- Яким команда харківських архітекторів бачить новий повоєнний Харків?

- Найважливіше те, що розвиток Харкова можливий у тих межах, у яких він є зараз. У місті дуже багато районів, ресурс яких не задіяний на повну. Є багато підприємств, які або зовсім не працюють, або працюють частково. Тобто їхні території не приносять жодної користі. Тому потрібно провести моніторинг і з'ясувати, де, на яких площах ми можемо місто ущільнити. Основна думка - щоб Харків розвивався, йому не треба "розповзатися" за його межі, шукати ресурс треба всередині. Місця вистачає. Наступний крок - замкнути транспортне кільце: щоб через центр транзитом не рухалися авто, у Харкові має з'явитися внутрішня кільцева дорога.  Далі треба створити Каркас безпеки. Це своєрідна система заходів, яка дасть змогу Харкову безпечно існувати в разі стихійних лих, а також військової агресії.

- Розкажіть про нові мікрорайони. Де вони будуть, якщо будуть, чи, можливо, перебудують ті, що є, наприклад Північну Салтівку?

- Ось це якраз питання з переліку заходів Каркаса безпеки. Кожен район потребує індивідуального підходу щодо безпеки. Я спілкувався з військовими, тому що вони зараз головні експерти з безпеки. Тому, проєктуючи нові райони, одразу треба закладати і безпекову складову. Наприклад, там, де військовим потрібен рів, він може бути у вигляді водойми. Тобто побажання військових ми зробимо вписаними в цивільну інфраструктуру, в ландшафт.

- Як відбувається спілкування з лордом Норманом Фостером і його командою?

- Я їздив до одного з його офісів, який розташований у Мадриді. Спілкувався особисто. Хоча йому вже багато років, він сповнений енергії. З нами він провів цілий робочий день, ставив запитання, був уважний до деталей. Що ще вразило: при тому, що він світова велич, лорд Фостер жодного разу не сказав "Я знаю краще". Він тільки підказував і ділився прикладами з досвіду, але право вибору залишав за нами. Відчувалося, що людина щиро хоче допомогти. Наразі Фонд Нормана Фостера розробляє 5 пілотних проєктів, враховуючи специфіку найскладніших ділянок у Харкові.

- Які пілотні проєкти буде насамперед реалізовано в рамках Генерального плану післявоєнного міста?

- Перший проєкт стосується реконструкції та будівництва житла. Другий - "Зелений каркас міста", увага акцентована на наших річках, щоб їх було задіяно в інфраструктурі: на їхніх берегах мають з'явитися пішохідні стежки, велодоріжки, якими можна, гуляючи, дістатися до будь-якого району міста, не перетинаючись із транспортним потоком.  У третьому проєкті йдеться про концепцію Наукового парку: території ринку Барабашово набудуть нового сенсу. Це так зване переформатування якості життя. У цьому місці можна буде і жити, і працювати, і відпочивати. Четвертий проєкт - про транспорт, п'ятий - про збереження історичної спадщини.

- Якою буде центральна частина Харкова і що буде з понівеченими адмінбудівлями міста?

- Ми хочемо, щоб усі рішення з цього приводу в нашому місті вирішувалися, як у Європі. Тобто будь-яка ідея перевіряється відкритими конкурсами. На одну й ту саму пропозицію є кілька варіантів втілення, а експертне журі може спільно з громадськістю визначати, який вигляд матиме та чи інша територія або будівля.  Особисто я бачу центр Харкова таким, яким він був до війни, тільки кращим. Це не означає, що потрібні нові будівлі, потрібно насамперед втілити в життя побажання харків'ян.

- Є якісь терміни реалізації ідей післявоєнної відбудови Харкова?

- Основні рішення ми хочемо мати вже зараз і робимо для цього все необхідне. Немає сумніву, що ми переможемо, але дуже важливо, щоб ті, хто зараз захищає країну, знали, що вони повернуться в краще місто, ніж те, яке залишили.