Дітей із Харківської області, яких окупанти вивезли до РФ, вдалося повернути до України. Про це повідомили у Міністерстві реінтеграції.
Наприкінці серпня окупанти примусово вивезли 37 дітей із Борівської громади до російського смт Кабардинка (біля Геленджика), незважаючи на те, що всі діти мають батьків. За даними голови ХОВА Олега Синєгубова, батьків шантажували, щоби ті відпустили дітей.
"Загарбники під приводом оздоровлення вивозили дітей. А потім змушували батьків співпрацювати з ними. Це абсолютно прості люди – вчителі, рятувальники, комунальники. Тим самим вони брали у заручники дітей та змушували співпрацювати, підписувати певні документи тощо. Дітей вивозили окремо від батьків", - розповідав Синегубов у вересні.
Тепер – за сприяння Мінреінтеграції – сім'ї возз'єдналися та перебувають у безпечному місці на Закарпатті. Їх розмістили у шелтерах для внутрішньо переміщених осіб у мальовничих селах. У міністерстві розповіли, що комфортні умови проживання у нещодавно відремонтованих та обладнаних приміщеннях забезпечила Закарпатська ОВА. Міжнародні організації передали дітям та їхнім сім'ям предмети першої потреби.
"Процес повернення був важким, але завершився успішно. Щоб забрати своїх дітей, батьки проїхали довгий шлях кількома країнами Європи", - зазначили в Мінреінтеграції.
Кожен, хто має будь-яку інформацію про незаконне вивезення дітей у РФ, може зателефонувати на цілодобову гарячу лінію 16-48 та Департамент кризового реагування Мінреінтеграції: 050-562-03-13.
Практика вивезення дітей із окупованих територій була відома й у Другу світову війну, її застосовували німецькі нацисти. Так, організація "Лебенсборн", яка фінансувалася СС, відкривала "притулки", які були, по суті, центрами онімечування дітей, завезених з окупованих територій. На Нюрнберзькому процесі членам Лебенсборна було висунуто три звинувачення. Цікавою є історія Марії Долежалової-Шупикової з чеського села Лідиці, яка після окупації німцями Чехії серед 23 дітей була відібрана та відправлена до Німеччини. Їй змінили ім'я та прізвище та віддали до дитячого будинку, а потім до німецької родини. Марія змогла знайти свою матір, викрадену на роботу до Німеччини, лише 1946 року. Дівчинка була свідком на Нюрнберзькому процесі.
