На війні багато що ламається, але вона ж вчить людей триматися разом. Коли біда приходить несподівано, люди об’єднуються, щоб підтримати тих, хто цього потребує. Один вчинок породжує ланцюжок добра: так проявляється справжня сила спільноти.
Увечері 26 березня росіяни масовано обстріляли Харків. Загалом було зафіксовано 12 влучань, частина із них – фактично в одне місце: це житловий комплекс у Київському районі. За даними прокуратури, нещодавно зданий в експлуатацію 16-поверховий будинок зазнав пошкоджень: там були поранені люди. Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що внаслідок удару вщент розтрощена котельня, яка забезпечувала теплопостачання для цілого житлового району.
Сергій працює оператором тієї самої котельної. У травні 2022 року він виїхав з окупації із Гоптівки, що на кордоні з РФ. Із того часу живе в передмісті Харкова.
За його словами, того вечора в нього було звичайне чергування: все сталося несподівано. Різко згасло світло, прогриміли вибухи.
«Мене врятувало те, що я перебував у приміщенні, у якому з боку вибуху було дві стіни. Передні стіни котельні не витримали. Якби я перебував у залі або в душовій кабіні - я би загинув. А так між кабіною і тим місцем, де я був, була ще одна стіна і двері. Вони витримали, друга стіна витримала. І я залишився живий», - каже Сергій.
У котельній лопнула труба, на Сергія полилася холодна вода.
«Я не розгубився. Оцінив обстановку, вийшов із приміщення. На місці вже були рятувальники, вони допомагали мені. Після прильоту, який пошкодив котельню, були ще вибухи. Ми ховалися в підвалі цього будинку - і рятувальники, і я. Добре, що була тепла погода, бо я був босоніж і мокрий», - згадує Сергій.
Мешканці ЖК кажуть, що лише на третій день після ударів можуть згадувати той вечір.
«Після першого прильоту ми вийшли з дружиною і дитиною в тамбур. Четвертий приліт був дуже гучний: у тамбурі повідкривалися ревізійні люки, піднявся пил. Ми спустилися на перший поверх і далі були там. Поки були на поверсі, пам'ятаю чотири прильоти. Коли перебували вже внизу, збився з рахунку: напевно, штук шість ще недалеко від комплексу впали. Періодично забігали рятувальники і говорили, що летить ще, і усім треба лягти на підлогу. Було страшно», - розповідає Валентин.
Євгеній, який теж живе в цьому ЖК, каже, що понад годину сидів із дружиною і двома дітьми в тамбурі. Протягом цього часу вони нарахували до восьми вибухів в радіусі 50-100 метрів.
«Це було тотальне бомбардування нашого комплексу. Як воно летіло, як воно падало – ми, на жаль, це на собі відчули», - каже він.
Але все могло би бути набагато гірше, якби в тій котельній, у яку цілили росіяни, вчасно не перекрили газ. Люди завдячують за це саме Сергію, називаючи його героєм.
«Коли почалась ця атака, Сергій зміг дуже швидко зреагувати і вчасно перекрити газ. Завдяки йому наші житлові будинки не злетіли в повітря. Тобто він врятував весь наш комплекс», - розповідає мешканка ЖК Ася.
Сам Сергій каже, що показав, де треба перекрити газ, але не вважає, що зробив щось героїчне.
«Там стоїть автоматика і захист. У разі навіть невеликої втрати електроенергії автоматика спрацьовує. Світло згасло, і вона спрацювала. Але могло ж бути пошкодження самої труби, і стався б вихід газу. Після вибухів було дуже шумно і темно. Зрозуміти, є якісь пошкодження в трубі чи ні, - було неможливо. Краще було її перекрити, звісно», - пояснює він.
Внаслідок прильотів і пожежі Сергій залишився без машини: у нього був Opel Astra. Машина стояла біля котельної: кузов і салон тепер – у непридатному стані.
Вдячні мешканці будинку вирішили допомогти Сергію і відкрили збір. Результат їх вразив. «Банку» відкрили 26 березня о 21.00. На ранок 27-го було зібрано 170 тисяч гривень, через добу – вже 240 тисяч. Фінальна сума, коли збір закрили, склала 380 тисяч.
«Ініціатива зібрати кошти була моя, але я не очікувала, що збір буде настільки успішним. Коли я закинула ідею до чату, то думала, що тисяч 20 назбираємо та просто віддамо їх Сергію. Я багато робила військових зборів, але щоб настільки злагоджено настільки велику суму зібрати - такого що не було», - каже Ася.
За її словами, люди перераховували дуже різні суми – від 3,5 грн до 30 тисяч одним платежем. У чаті комплексу - приблизно 1300 осіб, але до збору долучилися не лише вони, але й просто харків’яни – після того, як мешканці поширили свою ініціативу в Мережі.
«І так воно все закрутилось, поїхало, почали постити, розповсюджувати в соцмережах… Як бачите, досить добре все вийшло. А як можна було не долучитися до цього збору?», - пояснює Євген свою мотивацію.
Така згуртованість — не випадковість, а частина ширшої тенденції, яку помічають дослідники. За даними соціологів, українці зараз активно долучаються до різних практик громадянського активізму, який є компонентом соціальної згуртованості. Зокрема, як свідчить дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків»*, більшість опитаних регулярно беруть участь у допомозі іншим, благодійності чи волонтерстві. Зокрема, понад 50% респондентів повідомили, що часто підтримують інших (крім родичів) у домашніх справах, на роботі чи емоційно. Волонтерством іноді займаються майже 30% респондентів, а ще майже 37% - часто або досить часто; благодійністю періодично займаються 33%, а майже 37% — часто і доволі часто. При цьому родина, волонтери і сусіди – лідери за рівнем українців: їм довіряють 90%, 71% і 57% опитуваних відповідно.
За словами Євгена, його сусіди по будинку - дуже згуртовані. Вони разом вирішують не лише питання, пов’язані із проживанням у ЖК.
«Є інший приклад - мого збору, безпосередньо нашого під'їзду. У нас живе наш товариш-захисник. Коли він їхав на Торецьк, треба було зібрати йому на тепловізор, ще деякі речі. Я зробив «банку» - і зібралося одномоментно. Ми єдині, і тільки так ми зможемо перемогти», - переконаний він.
29 березня, за 3 дні після атаки, мешканці ЖК зібралися, щоб віддячити Сергію. Вони принесли йому квіти, повідомили про свій збір і запропонували допомогу у виборі нової автівки. Чоловік зніяковів і питав, а як він зможе повернути таку велику суму. Коли зрозумів - не зміг стримати сліз.
«Я не очікував такі квіти. Дякую їм усім. Справжній хороший колектив. Дай Бог їм усім здоров'я. Згуртовані люди можуть розв'язати будь-яке питання - як щодо благоустрою, так і якоїсь іншої допомоги один одному. Спасибі їм велике», - каже він.
Це вже не перший випадок, коли харків’яни власними коштами допомагають людям, постраждалим від обстрілів. На початку 2024 року для мешканця Змієва, будинок якого був зруйнований внаслідок ракетного удару по місту, за добу зібрали понад півтора мільйона гривень.
«Це йде якось по синусоїді: іноді людей щось розбурхує, і вони хочуть допомогти. Потім спадає бажання. Я сам періодично влаштовую збори і розумію, що навіть мінімальні уже важко йдуть: у людей немає фінансової можливості підтримувати якісь збори, допомагати. Бажання є! Але фінансово з урахуванням того, що все дорожчає, у підприємців немає навіть обсягів 22-23 року, - все набагато складніше, і отже, люди не можуть донатити на все», - каже мешканець постраждалого ЖК Валентин.
Ася зі свого досвіду зборів каже: так, харків’яни дуже втомлені – від ледь не щоденних обстрілів і напруги. Але ця втома і дає сили: люди готові робити будь-який внесок, аби війна закінчилась якнайшвидше.
Оператор котельної Сергій збирається тепер купувати нову машину: усе життя в нього був якийсь транспорт - велосипед, потім мотоцикл, потім автомобіль. Каже, що після втрати свого «Опеля» вже думав, як вчинити - позичати гроші чи залишитися без машини?
Мешканці ЖК переконують Сергія, що автомобіль – то дрібниці: головне, що він залишився живий. Інше можна вирішити.
«Я думаю, що біда завжди згуртовує. На жаль, що в таких умовах, але нам довелось показати, якими ми, українці, є. Хоча ми, напевно, такі були, є і будемо. Але ця клята війна з росіянцями дала всім зрозуміти, якими саме ми були, є і будемо», - резюмує Євген.
*Соціологічне дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків» проводилося компанією «Оперативна соціологія» в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні». Дослідження проведено у 23 громадах України у квітні-серпні 2024 року. Загальна кількість опитаних – 2 391 респондент. Статистична похибка не перевищує 3,3%.