Представники харківських вишів критикують запропоновану МОН реформу освіти, згідно з якою фізика, хімія, біологія перестануть бути обов’язковими предметами. Детально про реформу і що саме пропонується - читайте тут.

Зокрема, професор ННУ «Харківський фізико-технічний інститут», доктор фізико-математичних наук, членкор НАНУ  Ігор Гірка висловив сумніви в тому, що до 2027 року реформа може бути реалізована. За його словами, до цього не готові ані школи, ані вчителі.

У поясненні сказано, що школа зможе запропонувати дітям широкий вибір профілю незалежно від їхнього місця проживання. Але як це можливо? Як ми за 2 роки, які залишилися до впровадження реформи, зможемо запропонувати всім дітям те, що вони захочуть? Чи є в ліцеї в якомусь райцентрі Харківської області можливість викладати все профілі? Як це буде реалізовуватись в конкретній області і райцентрі – не зрозуміло, – наголосив він.

За словами Гірки, у самій по собі можливості вибору, звісно, є позитив: це непогано - привчати дітей, привчати громадян із самого дитинства обирати і нести за це відповідальність. Але скоріш за все, обирати будуть батьки, і найчастіше їхні прагнення – це галузі, які у суспільство традиційно вважаються найбільш високо оплачуваними.

 «Відповідно до вподобань учнів» - це непогано, але де в цій формулі держава і інтереси суспільства? Ми знаємо, що зараз на окремих спеціальностях є перевиробництво, але натовп на такі факультети лишається із року в рік. Діти продовжують іти на ці факультети, і це стимулюється. Хоча в цьому питанні варто було би проявити держаний інтерес, - вважає Гірка.

За його словами, проблемним питанням може бути також те, чи готові вчителі до впровадження реформи.

Як запроваджувати цю реформу? Зараз вчителі не дуже добре розуміють, у чому саме полягає реформа та якою буде їхня роль у ній. Чи будуть збережені фізико-математичні ліцеї? Що буде зі звичайною школою? На мій погляд, реформу треба готувати саме з підготовки вчителів, тобто тих, хто її буде реалізовувати, - каже Гірка.

Він також зауважив на відсутність досі типових освітніх програм за профілями: на сайті МОН сказано, що вони напрацьовується. Вчений вважає, що до їх створення варто залучити не лише МОН, але й Академію педагогічних наук України та кращих вчителів у своїх галузях.

Підсумовуючи, вчений наголосив, що на даному етапі реформа потребує роз’яснення та комунікації - із суспільством, вчителями, батьками. За його словами, на сайті МОН не вказані автори реформи, що викликає питання про те, хто несе відповідальність за її реалізацію.

У поясненні до реформи сказано, що вони покликана замінити застарілі підходи. Але що таке застарілі підходи? Застарілі – це не завжди погані. Щось, що заважає, - звісно, треба змінювати. Але схоже на те, що ціль – лише щось прибирати і руйнувати. А може, треба вже щось і будувати?

В.о. директора ННІ якості освіти Харківсього національного медичного університету, кандидат біологічних наук Юрій Садовниченко наголосив, що Україні зараз потрібно відбудовувати середню і вищу освіту. Але при цьому у країні немає повноцінної концепції змін. Усі зміни, які пропонуються, - вони точкові і не пов’язані ані з попередніми, ані з майбутніми, тобто у цьому питанні не вистачає системності.

Стосовно конкретно реформи Юрій Садовниченко вбачає ризики в тому, що діти взагалі не матимуть повноцінних знань із фізики, біології, хімії.

«Припустімо, у 10-12 класах фізика, біологія, хімія стануть необов’язковими. У такому разі треба уважно подивитись програми середньої школи з цих предметів. Там далеко не повноцінні знання, а просто якісь нотатки і уривки, без будь-якої системи.  Вони не сформують уявлення про природничі науки, а значить, зі школи вийдуть молоді люди, геть не підготовлені до дорослого життя», - наголошує він.

Але головне, за словами Юрія Садовниченка, в тому, що ця реформа потенційно порушує право на рівний доступ до освіти. Він також наголошує, що навчання за профілями зможуть забезпечити лише школи в обласних центрах.

«Головне, що реалізація цієї ідеї порушує право людей на освіту і на рівність доступу до неї. Справа в тому, що паралельно іде реформа академічних ліцеїв, згідно з якою, щоб вести навчання за певним профілем, вони повинні мати мінімум 100 людей на паралелі. Але ж це можливо тільки в обласних центрах! У жодному райцентрі такого не буде. Відповідно, діти освіти не отримають. Навіть щодо обласних центрів є питання. У якому ліцеї в Україні є повноцінні фізичні, хімічні або біологічні лабораторії, хто буде вкладати в це гроші?» - каже Садовниченко.

Ще одне дотичне питання – доля тих, хто після 9 класу піде у профтехи.

«Після 9 класу діти можуть або іти до старшої школи, або до профтехів. У разі впровадження реформи, чи зможуть учні, які закінчили ПТУ і не отримували освіти за профілями, вступати у виші? Це питання потребує роз’яснення, оскільки ми можемо перекреслити майбутнє цілого покоління», - наголосив Садовниченко.

Він також висловив сумнів у тому, що за 2 роки можна підгодовувати  якісні програми й підручники для навчання за профілями.

«Усі ці речі ставлять хрест на природничій освіті взагалі», - резюмував Юрій Садовниченко.

Фото - Pixabay