Під час окупації до жителя села Графське Вовчанської громади на подвір'я прийшли косулі, рятуючись від вогню. Історію місцевого жителя
60-річний Юрій Тележкін під час повномасштабного вторгнення залишився жити у своєму домі й досі підтримує тварин, хазяїва яких виїхали.
Село чоловіка було під окупацією більше 9 місяців й, за його словами, окупанти не жаліли ані природу, ані тварин. Деякий час у дворі пана Юрія жили дикі косулі – вони шукали захисту і допомоги.
Назавжди врізався в пам’ять день, коли окупанти підпалили дубовий ліс навпроти села. Все живе там опинилось у вогняній пастці. Страшний вереск диких свиней, що горіли живцем, слухати було неможливо. Потім майже тиждень у повітрі висів запах горілої шкіри та м’яса. Попелу у дворі тоді було по щиколотку. Якби вогонь на наш бік перекинуся, то ми б усі тут живцем згоріли, – згадує Юрій Тележкін.
Наразі чоловік живе з 14 котами і 6 собаками. Кожен пес має кличку, а от коти – ні, бо постійно хтось додається, а хтось іде. Клички мають "лише найрозумніші". Трьом же руденьким господар намалював на головах цифри, щоб якось їх розрізняти.
Юрій розповів, що до повномасштабного вторгнення у нього було 26 котів. Коли почалися обстріли, тварини розбіглись. На початку війни селом бродили стада корів, кіз, табуни коней. Люди в паніці виїжджали, а тварини лишалися.
Годувати тварин чоловіку допомагають українські бійці та волонтери. Він наголошує, що корм потрібен постійно, бо на вулицях з’являються колись домашні, а нині покинуті тварини. Деякі прибиваються до військових, які, йдучи на ротацію, часто забирають їх із собою.
Розповідаючи про військових, Юрій пригадав, як бійці київської тероборони прихистили місцеву стару вівчарку. Вони помили її, вилікували, відгодували, а коли виїжджали, забрали.
Крім того, чоловік розказав, що колись у нього жили двійко свиней Ксюша і Бруно, які нічим не поступалися собакам. Тварин подарували друзі. Йому сказали, що це декоративні мініпіги, а з них виросли 150-кілограмові свині. Ксюша, як тільки чула музику на сусідній базі відпочинку, йшла до тамтешньої кав’ярні – випрошувала їжу.
Наразі район, де живе Юрій, дуже часто перебуває під обстрілами, тож чоловік та тварини потребують фінансової підтримки. Якщо хочете допомогти пану Юрію, його номер картки можна знайти