Росіяни обстріляли гору Кременець в Ізюмі у той час, коли багато місцевих жителів приїхали туди, аби зателефонувати рідним. Вдарили, за свідченнями очевидців, зі свого тилу, пише KHARKIV Today.

Окупанти почали обстрілювати жителів Ізюму, аби завадити їм спілкуватися з родичами, що живуть на підконтрольній Україні території.

Новини з окупації надходять повільно. Лише на вихідних друзі та рідні ізюмчан дізналися про трагедію, яка сталася у п'ятницю, 8 липня. У той день, як і завжди, десятки жителів міста приїхали на гору Кременець ( її ще називають Крем'янець). Лише сюди, на 218 метрів над рівнем моря, добиває український мобільний зв'язок. Вільно поговорити важко: по-перше, дзвінки часто перериваються, по-друге, їх слухають російські військові. Тому можна сказати лише про те, що живі та все добре. 

8 липня люди так само приїхали на гору, аби поговорити з рідними. На подив, нікого з росіян там не було. Згодом стало зрозуміло, чому: приблизно о 14:00 на Кременець посипалися касетні боєприпаси.  

"Орки завжди стояли на горі і слухали, що кажуть люди. А саме в цей день жодного не було. Загинув мій сусід Денис Щербак, гарний хлопець,  у нього жінка залишилась", - розповіла волонтерка Юлія Чередник, якій навесні вдалося врятувати з окупованого міста свою родину.

Про точну кількість загиблих та поранених досі невідомо. У деяких ізюмських пабліках пишуть, що поранень зазнали щонайменше десятеро людей. Але дізнатися про це більш точно поки що  не можуть навіть ті ізюмчани, які того дня втратили близьких. У місті окупанти не дозволяють людям самостійно ховати померлих, навіть якщо смерть настає унаслідок природніх причин.

"У нас зараз працюють два цвинтарі, але ховати людей не дозволяють. Якщо хтось помирає, то забирають тіло і ховають самі, а де, не кажуть. Ходити на цвинтарі теж не можна", - каже Юлія.

У пабліку "Почта Изюма", який створили під наглядом окупаційної влади, обіцяли опублікувати перелік загиблих поіменно, але до кінця третьої доби так і не зробили цього. Пропагандисти звинувачують в обстрілі українських військових. Але ізюмчани бачили, що снаряди летіли з глибокого російського тилу в Ізюмському районі. 

"Удар був нанесений касетним снарядом, коли люди збиралися для дзвінків в Україну. ЗСУ просто технічно не могли обстріляти Ізюм касетними снарядами. Не говорячи вже про те, що реальної причини для нанесення таких ударів немає", - розповів керівник відділу Ізюмської міськради Максим Стрельник.

Причин того, чому росіяни атакують жителів Ізюма, який вже й так окупований, може бути декілька. Найочевидніший - звинуватити ЗСУ в тому, що вони б'ють по мирному населенню. Останнім часом українська артилерія успішно підпалює склади боєприпасів у російському тилу, тому пропагандистам важливо показати, що ЗСУ, разом із військовими, начебто обстрілюють мирні міста. Такі ж новини про обстріли мирних кварталів з'являються у донецьких та луганських соцмережах.

Інша причина - люди почали активніше домовлятися про евакуацію та виїжджати із Ізюму через Печенізьку дамбу.  Юлія Чередник, яка часто спілкується із земляками, які лишаються в окупації, каже, що по місту ходять чутки: окупанти бояться, ніби люди, які телефонують родичам чи виїздять із міста, здадуть ЗСУ їхні позиції.

Попри обстріли та залякування, люди щодня продовжуть приїжджати на Кременець і телефонувати рідним. Пішки намагаються не йти - навіть ті, що живуть попід горою, бо на своїх двох від обстрілів далеко не втекти. А обстріли в Ізюмі, попри окупацію з 2 квітня, не припиняються й досі.