Під час окупації в Ізюмському районі чоловік, ризикуючи життям, урятував важливе обладнання "Київстару". Про це розповів головний виконавчий директор компанії Олександр Комаров.

За його словами, технічні співробітники нещодавно завітали до населеного пункту Піски-Радьківські в Ізюмському районі, щоб перевірити, в якому стані знаходиться базова станція. Село розташоване на кордоні трьох областей – Харківської, Луганської та Донецької, все довкола сильно пошкоджено.

"Але вежа Київстар на подив уціліла. Щоправда, обладнання – кондиціонери, плати, акумулятори – зникло… Тільки на стіні залишився напис: «Шановні колеги з Київстару! З питань врятованих модулів живлення звертатися за адресою ххх, 13. Костя К….." . Як з'ясувалося, чоловік, який живе неподалік, дивом врятував частину нашого обладнання! Ризикуючи власним життям, він забрав його та зберігав у безпечному місці досить довгий період часу. Наші співробітники днями доїхали до Кості К., познайомилися і були приємно здивовані, що йому вдалося забрати всі елементи, крім акумуляторних батарей, які окупанти все ж таки встигли вкрасти", - зазначив Комаров.

Він особисто висловив подяку жителю села за сміливість та чесність. На сьогоднішній день у Пісках-Радьковських повністю відсутнє електропостачання, і відновити роботу базової станції, що там знаходиться, поки не можна, але в компанії запевнили, що зроблять це швидко, як тільки з'явиться можливість.

Твердження про те, що Костянтин К. ризикував своїм життям, рятуючи важливе обладнання, – не голослівне. Борівська громада, до складу якої входить село Піски-Радьківські, була окупована РФ у середині квітня та звільнена 3 жовтня. І одразу ж стало відомо про катувальну в селі. За словами поліцейських, які опитували місцевих жителів, окупанти закопували людей живцем, не давали дихати, використовуючи протигаз із тліючою ганчіркою.

Під час окупації місцеві рятували не лише матеріальні цінності, а й символи України. Так, один мешканець Харківської області закопав на городі прапор України, щоб той не дістався росіянам, і вони не знищили його. Коли село потрапило під тимчасову окупацію, чоловікові вдалося виїхати в безпечне місце, а після того, як ЗСУ звільнили населений пункт, мешканець повідомив їх про схованку. Прапор викопали, військові його підписали та передадуть винахідливому власнику.