У США відбувся успішний пуск ракети-носія "Антарес" з українськими комплектуючими, у тому числі зробленими на харківському підприємстві. Про це повідомили у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України.
Так, 7 листопада о 12 годині 32 хвилини за київським часом із Центру космічних польотів на острові Уоллопс (штат Віргінія, США) відбувся перший у 2022 році пуск ракети-носія середнього класу "Антарес". Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель Cygnus, на борту якого – 3729 кг корисного вантажу NASA для Міжнародної космічної станції (МКС). Ракета-носій "Антарес" складається із двох ступенів. Основну конструкцію першого ступеня розробило ДП "КБ "Південне" та виготовило ДП "ВО ПМЗ" у кооперації з українськими підприємствами "Хартрон-АРКОС" (Харків), "Київприлад" (Київ), "Хартрон-ЮКОМ" (Запоріжжя), ТОВ " ЧЕЗАРА ТЕЛЕМЕТРІЯ", "РАПІД" (Чернігів) та іншими.
Підприємства холдингу "Хартрон" розташовані у Харкові та Запоріжжі. "Хартрон" входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України. Підприємство було засноване у Харкові у 1959 році як ОКБ-692 – особливе конструкторське бюро з систем управління міжконтинентальних ракет, і розміщувалося тоді на Зміївському шосе (тепер проспект Гагаріна). За часів СРСР підприємство входило до трійки провідних фірм, які створювали системи управління для ракетно-космічної техніки (зокрема для міжконтинентальних балістичних ракет Р-36М та УР-100Н). Ракети-носії із системами управління розробки "Хартрона" вивели на орбіту близько 1000 космічних апаратів.
У рамках програми "Антарес" українська сторона виконала весь комплекс робіт з проектування, відпрацювання та виготовлення матеріальної частини основної конструкції першого ступеня для ракети-носія. Стикування з МКС заплановано на 9 листопада. Усього з 2013 року ракета-носій "Антарес" стартувала 17 разів, 16 із них - успішно.
Харків багато років славився фахівцями космічної галузі. А у листопаді минулого року у космосі пройшли випробування першої у світі електричної силової установки з йодовим двигуном, розробниками якої, зокрема, були випускники Харківського національного університету ім. Каразіна.