Росіяни вперше скинули на Харківську область касетну авіабомбу. Сталося це 2 березня в Куп'янську, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі телемарафону.

Харківська область уже потрапляла під удари касетних боєприпасів: на початку масштабного вторгнення касетними снарядами обстрілювали житлові квартали Харкова. Це було зафіксовано, зокрема, міжнародними спостерігачами, які визнали цей факт воєнним злочином. Але вперше на Харківську область впали ФАБи, заряджені касетними боєприпасами.

Що таке касетний боєприпас?

Під час розриву касетного бойового припасу ще над землею, за допомогою розривного пристрою, відбувається розкид так званих "суббоєприпасів" - дрібних вибухових пристроїв, які й несуть смерть.

Через свій невеликий розмір такі дрібні боєприпаси не можуть завдати істотного ушкодження будівлям і бронетехніці, але натомість вражають людей або крихкі об'єкти - наприклад, автомобілі, лінії електропередач тощо. Грубо кажучи, це наче одночасно скинуті десятки чи навіть сотні гранат. Окремо це не найпотужніша зброя, але тут уся річ у кількості та в ще одному, вкрай неприємному факторі.

У чому їхня "незадокументована" небезпека?

Річ у тім, що суббоєприпаси мають дуже бридкувату властивість - вони можуть не вибухати одразу, перетворюючись, по суті справи, на міни. Виробники цих смертельних штук запевняють, що кількість боєприпасів, які не розірвалися, сягає щонайбільше 5%, але на практиці, за оцінками фахівців із розмінування, ця цифра може сягати 30%. Тобто майже кожна третя "граната" перетворюється на міну і чекає свого часу, щоб покалічити або вбити. Через кілька годин, днів чи місяців... 

Ще один фактор - РФ активно використовує боєприпаси, вироблені ще в СРСР, тобто незрозуміло скільки вони зберігалися і в яких умовах. Тож їхня якість перебуває під великим питанням, а отже - відсоток суббоєприпасів, що не розірвалися, буде точно більшим за 5%.  

У чому небезпека споряджених касетними боєприпасами ФАБів?

Річ у тім, що ФАБи можуть брати з собою бойову частину вагою до 400 кг, а сучасні - навіть більше. А це дуже багато. Це приблизно в 4 рази більше, ніж, наприклад, реактивний снаряд РСЗВ, але ж в останній вміщається кілька сотень суббоєприпасів. 

Звичайно, немає точних даних про те, чим і в якій кількості було споряджено ФАБи, що впали на Куп'янськ, але можна собі уявити масштаб одного такого влучення, просто порівнявши з аналогічними зарядами для РСЗВ. Крім того, коли заряджені касетами ФАБи восени минулого року вперше були застосовані на Донецькому напрямку, у пресу просочилася інформація про те, що радіус їхньої дії - близько 8 кілометрів. Щоправда, про це говорили окупанти, тому незрозуміло, чого в цих даних більше - правди чи вихваляння, але хай там як, заряджений касетами ФАБ - дуже небезпечна річ.

Чи заборонені касетні боєприпаси?

Наші колеги, повідомляючи про касетні боєприпаси, часто додають, що вони заборонені міжнародними конвенціями. Але це не зовсім так. Так, конвенція про заборону таких боєприпасів є, і підписана вона 113-ма країнами. Але проблема в тому, що основні виробники таких боєприпасів цю конвенцію не підписали, а тому не мають жодних зобов'язань щодо їх незастосування. Крім РФ, це ще США, Китай, Ізраїль, Індія, Південна Корея, Пакистан... І, до речі, - Україна. Тож апелювати до міжнародної заборони касетних боєприпасів має сенс тільки для тих, хто цю заборону на себе наклав, підписавши конвенцію.

Проте касетні боєприпаси належать до так званих боєприпасів "невибіркової дії", а тому їхнє використання в житлових кварталах у всіх випадках є воєнним злочином. Злочином, за який агресор обов'язково відповість.