Лопань можна назвати "сестрою" річки Харків. Саме в місці злиття цих двох річок у середині XVII століття було збудовано Харківську фортецю, яка згодом розрослася у друге за величиною місто України.

Ланцюг подій

Перша згадка

Уперше річка Лопань, як і річка Харків, згадується 1556 року в рукописному документі під назвою "Велике креслення". Тобто назва річки була відома щонайменше на 100 років раніше за заснування міста Харкова.

Назва річки

Версій про походження назви річки Лопань не настільки багато, як у річки Харків.

Лопань - давнє слов'янське слово, яке означає "вода, що б'є назовні і проривається" або "колодязь на болоті".

Слово "Лопань" є в широко відомому словнику Володимира Даля. Воно означає "колодязь на болоті". У Даля зазначено, що слово - донське. Хоча таке визначення і до харківської місцевості пасувало: Залопанська частина за старих часів справді була топкою, а частина сучасної вулиці Полтавський шлях навесні й восени перетворювалася на болотце.

Не широка, не глибока

Довжина річки Лопань - дещо більша, ніж річки Харків: Харків - 71 км, Лопань - 93. За цим показником Лопань (як і Харків) перебуває далеко за межами навіть першої сотні річок України.

Ширина русла теж не особливо велика - від 1 до 20 метрів. Глибина - всього від 30 см до 1 метра. Щоправда, у період весняної повені річка піднімається на 1,5-2 метри. У межах Харкова русло трохи поглибили.

Живлення річки - переважно снігове. В особливо холодні зими річка промерзає до дна.

Звідки і куди

Початок річка бере на території сучасної Бєлгородської області РФ біля села Весела Лопань. Україно-російський кордон річка перетинає в районі села Гранів.

На території Харківської області вона протікає через такі населені пункти: Гранів, Шевченко, Козача Лопань, Турове, Нова Козача, Макарове, Прудянка, Шаповалівка, Солоний Яр, Безруки, Шовкопляси, Шептухи, Ємці, Дергачі, Лужок, Зайченки.

У районі Малої Данилівки в Лопань впадає річка Лозовенька.

Харківську окружну дорогу річка перетинає в північно-західній частині міста біля Підгірної вулиці. Це невелика вулиця, розташована в приватному секторі.

В Олексіївському лугопарку річка значно розширюється, потім знову звужується. Тут у Лопань впадає річка Олексіївка.

Далі Лопань тече з півночі на південь до історичного центру, де з'єднується з річкою Харків. Тут Лопань протікає історичними місцевостями Москалівка та Новожанове і в районі перетину Карачевського шосе та вулиці Свистуновської впадає в річку Уди.

Що у що впадає

У річковій системі Харкова склалася цікава ситуація: великі річки впадають у менші. Більш повноводний Харків впадає в Лопань. Через кілька кілометрів нижче за течією історія повторюється: на топографічних картах видно, що ширша Лопань впадає в річку Уди, яка помітно вужча. За загальним правилом, Уди мають вважатися притокою Лопані (або ж Харкова, якщо вважати, що Лопань впадає в Харків). Але в нашому місті історично склалося так, що логіка "взаємин" між річками виявилася порушеною.

Водяні млини і греблі на Лопані

У XIX столітті на Лопані були обладнані водяні млини. Спочатку вони належали дворянському роду Квіток - тому самому, з якого походив найвідоміший у ті часи харківський письменник Григорій Квітка-Основ'яненко.

У деяких місцях річку перегороджували греблі. Одна з них належала Андрію Валеріановичу Квітці. За проїзд греблею той брав плату: по копійці з воза або екіпажа без поклажі і по 2 копійки з воза з поклажею.

Краєзнавці повідомляють, що гребля приносила непоганий дохід - по 5-ти і більше карбованців на день, тобто на місяць - 150 карбованців (для порівняння зарплата найманого працівника в ті часи могла становити лише кілька рублів на місяць).

Але не всіх таке становище влаштовувало. У місцевій пресі час від часу порушували питання про будівництво мосту, який належав би місту і по якому можна було б їздити безплатно.

Сьогодні Лопань також перегороджують греблі. Одна з них - Гончарівська (на фото) - була збудована в 1930-ті роки.

Місця для купання та прання

До кінця XIX століття на Лопані були купальні місця. Особливою популярністю у любителів річкових запливів користувався район Іванівки.

Крім цього, городяни використовували річку для прання і полоскання білизни - навіть обладнали спеціалізовані місця. Як приклад краєзнавці наводять місця для прання, які 1866 року в Рогатинському провулку на Пісках обладнав харківський цеховий Іван Сердюк. Створення місць для прання замовив Інститут шляхетних дівчат, який вносив Сердюку плату. Але оплачувати послуги сторожа і лагодження місць для прання Сердюк мав за рахунок грошей, які він збирав із приватних осіб. Об'єми білизни міряли возами. За право випрати віз білизни городянин мав заплатити 10 копійок.

Але купання і прання в Лопані поступово ставали неактуальними, бо шерствомийки та різні підприємства забруднювали воду. 

Зараз обладнані місця для купання є в Олексіївському лугопарку. 

Тут річка розширюється на кілька десятків метрів, але вода не вирізняється чистотою.

Вода в річці

Сьогодні вода в Лопані на вигляд не особливо чиста й абсолютно не прозора. Краєзнавці стверджують, що вже наприкінці XVIII століття вода вважалася брудною. Річка заростала через повільну течію.

Генерал-губернатор Сергій Олександрович Кокошкін у листі до Харківського цивільного губернатора в серпні 1847 року писав:

"Під час огляду міста я знайшов, що вода в річці Лопань починає вкриватися зеленню, від чого відбувається сморід, який, звісно, шкідливо впливає на здоров'я мешканців і є найбільш небезпечним на теперішній час. Для усунення цього, я уклінно прошу Вашу Високоповажність негайно розпорядитися, щоб зелень цю зняли й вивезли на берег за межами міста на всьому просторі, яким протікає річка Лопань у місті, а потім для освіження води робили від часу до часу спуски біля гребель, які на річці лежать, але так, щоб не надто подрібнювати річку й не осушувати берегів, через що можуть виникнути шкідливі випаровування".

Що водилося в Лопані

Краєзнавці стверджують, що в колишні часи в річці водилися такі види риб:

  • щука;
  • карась;
  • лящ;
  • лин;
  • окунь;
  • плітка;
  • в'юн.

Ближче до впадання Лопані в Уди водилися:

  • головень;
  • минь;
  • сазан.

Також у річці були раки.

Зараз такі види риби в річці навряд чи зустрінеш - принаймні в межах міста. Хоча на берегах ще можна побачити рибалок із вудками. Але рибна ловля має скоріше характер дозвілля, розваги: виловити що-небудь придатне до столу навряд чи вийде.

Скільки сміття в річці

За останні півтора-два десятки років Харків здобув славу найчистішого і найвпорядкованішого міста країни. У 2019 році міська влада спробувала привести до ладу і місцеві річки - почистити русла. На ділянках від Гончарівської до Павлівської та Журавлівської гребель знизили рівень води. За місяць із невеликим зібрали 100 тонн відходів. Переважно це були автопокришки, деревина і мішки з різним сміттям.

Імовірно, головними забруднювачами річки стали жителі приватного сектора, які перетворили її на великий сміттєзбірник.

Прогулянки на човні по Лопані

Лопань - річка маленька. Пересуватися нею можна тільки на дуже невеликих суднах - з розряду маломірного флоту: це човни і невеликі катери.

У другій половині XIX століття зароджується "річковий бізнес". У 1866 році відставний рядовий Андрій Савенков привіз на річку паровий човен. За плату він катав городян по водній гладі. Але, розповідають краєзнавці, бізнес не пішов: його задушили податки. Відомо, що один акциз становив 10 рублів на місяць, а були, мабуть, і інші платежі.

На початку 1930-х харківськими річками ходили три річкові трамваї на 72 пасажири кожний і працювали близько 10 моторних катерів на 10-24 пасажири кожний. Нетривалий час катери працювали після Другої світової війни. 

Однак незабаром річковий транспорт занепав.

У 1970-х на річці нерідко можна було зустріти моторні човни, а веслярі на байдарках і каное використовували річку для тренувань.

У 1996 році в Харкові з'явився прогулянковий катер "Павлик Морозов", який до цього ходив Дніпром. Катер був у поганому стані, але його відновили і дали нове ім'я - "Ластівка". Ходив він не особливо далеко - на відстань до двох кілометрів. У центрі міста Лопать відносно широка тільки на ділянці від Бурсацького мосту до Гончарівської греблі. В інших місцях далеко не факт, що пройде звичайний прогулянковий човен. Плавання "Ластівки" виявилося недовгим. 1 квітня 2005 року катер згорів біля човнової пристані на Павлівській площі.

Зараз на місці злиття річок Лопань і Харків обладнано човнові станції. Охочі можуть взяти прогулянковий човен на прокат.

Детальніше про судноплавство в Харкові - у нашому матеріалі.

Річка Лопань дала назви

Лопань дала назви цілій низці об'єктів у Харкові.

► Лопанські схили в Нагірному районі (історична місцевість, а не адміністративний район). Нагірний район охоплює сад Шевченка, площу Свободи, частину вулиці Сумська до Центрального парку.

► Лопанська набережна. Знаходиться на правому березі річки між Купецьким і Лопанським мостами.

► Лопанська вулиця. Ця невелика вулиця завдовжки 500 метрів розташована в приватному секторі на лівому березі річки в Шевченківському районі. Вона тягнеться від річки до вулиці Клочківської.

► Лопанський провулок. Він розташований у Холодногірському районі на правому березі річки Лопань, пролягає від Лопанської набережної до Різдвяної вулиці.

► Лопанський міст. Міст з'єднує Сергіївську площу і вулицю Полтавський шлях.

► Лопанська стрілка. Це - місце злиття річок Лопань і Харків.

► Лопанська гребля. Знаходиться в районі парку Мирський Гай на Новожановому.

► Залопань. Історичний район Харкова, який розташований на правому, західному березі річки. З трьох боків цей район обмежується річкою, що згинається, а з запалу Гончарівським бульваром і Зброярською (Збройовою) вулицею.

Також річка дала назву великому селищу на півночі Харківської області - Козача Лопань. До повномасштабного вторгнення в селищі проживало близько 5 тис. осіб. Зараз селище сильно зруйноване обстрілами, у ньому залишається близько 800 жителів.

Фото: Status Quo, Харків NOW, Харків Times