25 грудня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким передбачено серйозні зміни правил мобілізації в Україні.

Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. Чоловіки віком 18-60 років можуть бути мобілізовані до армії.

У ТЦК мають з'являтися без повісток

Одне з ключових нововведень пов'язане з порядком явки до територіальних центрів комплектування. Усі військовозобов'язані повинні будуть протягом 60 днів з дня оголошення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження прибути до ТЦК, незалежно від отримання повістки для звірки даних. Мобілізацію в Україні оголосили разом із воєнним станом, а потім її неодноразово продовжували. 

Електронний кабінет призовника

Також продовжиться і виклик призовників до ТЦК повістками. Відповідно до проєкту закону, громадяни зобов'язані зареєструвати кабінет призовника. У чинному законі така норма відсутня. Порядок реєстрації встановить Кабінет міністрів. Це дещо розширює перелік можливостей вручення повісток.

► Повістки зможуть надсилатися:

  • через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або на електронну пошту.

► або вручатися особисто:

  • у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки представниками ТЦК;
  • за місцем проживання (перебування) призовника представниками ТЦК або поліцейськими;
  • за місцем роботи представниками ТЦК, роботодавцем або поліцейськими;
  • у громадських місцях ТЦК або поліцейськими.

Що має бути в повістці

У повістці про виклик до ТЦК має зазначатися:

  • прізвище, ім'я, по батькові та дата народження громадянина, якому адресовано повістку;
  • найменування ТЦК, що видав повістку;
  • мета виклику до ТЦК;
  • зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
  • підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала повістку;
  • реєстраційний номер повістки;
  • роз'яснення про наслідки нез'явлення та про обов'язок повідомити про причини нез'явлення.

Причини неявки до ТЦК

Поважними причинами нез'явлення до ТЦК у зазначений строк є:

  • перешкода стихійного характеру;
  • хвороба громадянина;
  • смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, бабусі або близького родича його дружини (чоловіка);
  • інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк.

Право на відстрочку

У проєкті нового закону зберігається право на відстрочку. Його отримають:

  • особи, які мають бронь;
  • жінки і чоловіки, у яких троє і більше дітей віком до 18 років;
  • жінки і чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • особи з інвалідністю I або II групи, або ті, які мають дружину (чоловіка) чи одного з батьків із числа осіб з інвалідністю I або II групи;
  • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
  • жінки у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (за потреби - до 6);
  • вагітні жінки;
  • чинні нардепи та депутати Верховної Ради АР Крим.

Призову не підлягають студенти професійних (професійно-технічних), вищих навчальних закладів, які навчаються за денною або дуальною формами та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю.

Базова військова служба

Пропонується запровадити новий вид військової підготовки - базова військова служба для осіб віком до 25 років. Громадянин може самостійно обрати час і період проходження такої служби. Відповідно до чинних норм, громадян віком 18-27 років могли залучати до строкової військової служби на 18 місяців.

Також має з'явитися базова загальновійськова підготовка, що проводиться у військових навчальних закладах, навчальних частинах ЗСУ, правоохоронних органах спеціального призначення та Державній спеціальній службі транспорту, у закладах фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності.

Скільки доведеться служити

Законодавці пропонують встановити строки військової служби:

  • базової військової служби в мирний час - до 5 місяців, з яких до 3 місяців проводиться базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців - професійна підготовка (під час дії воєнного стану терміни указом визначає президент);
  • під час дії воєнного стану для осіб (крім офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом віком від 18 до 25 років, - 1 рік;
  • у період воєнного стану для військовослужбовців - 36 місяців безперервної служби (у проєкті зазначено, що після закінчення цього строку військовослужбовець може звільнитися).

Строки служби за контрактом зберігаються:

  • для осіб рядового складу - 3 роки;
  • для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
  • для офіцерів - до 5 і 10 років залежно від спеціальності;
  • для офіцерів запасу - від 2 до 5 років;
  • для інших громадян - від 1 до 5 років.

Повноваження місцевих органів влади

Для сільських, селищних, міських рад проєкт нового закону передбачає такі повноваження:

  • забезпечення організації призову;
  • ведення на території населених пунктів персонально-первинного військового обліку призовників;
  • оповіщення та забезпечення прибуття громадян і техніки до збірних пунктів і до військових частин;
  • планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації на території відповідних населених пунктів.

Перевірка документів

Під час мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Під час перевірки документів представники ТЦК або поліцейські можуть проводити фото- і відеофіксацію та використовувати обладнання з доступом до реєстру призовників.

Звільнення зі служби

У проєкті закону передбачено низку підстав для звільнення з військової служби в період воєнного стану.

Це:

  • закінчення строку служби - у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців (для осіб від 18 до 25 років під час воєнного стану служба за контрактом становить один рік);
  • звільнення з полону;
  • обрання нардепом, депутатом Верховної Ради АР Крим;
  • у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
  • за станом здоров'я;
  • на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби (можливо з переглядом через 6-12 місяців);
  • за наявності інвалідності I або II групи;
  • у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі;
  • за сімейними обставинами;
  • у зв'язку з проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України;
  • за скороченням штатів.

Призов засуджених

На військову службу пропонується призивати засуджених, окрім тих, які вчинили злочини проти основ нацбезпеки, а також злочини, передбачені статтями 401-414 і 426-433 (правопорушення проти порядку несення військової служби), 436 і 437-442 (правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку) ККУ.

Призовники за кордоном

В умовах воєнного стану оформлення українського або закордонного паспорта за кордоном громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності в них військово-облікових документів.

Також консульські послуги в закордонних дипломатичних установах України для українців-чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов'язаними або резервістами, надаватимуться лише за наявності військово-облікових документів. У консульстві перевіряють справжність військово-облікових документів. 

Винятки:

  • оформлення документів на повернення в Україну;
  • допомога дітям;
  • оформлення спадщини;
  • послуги за заявами затриманих;
  • у разі загрози життю та здоров'ю громадянина.

Обмеження для ухильників

Ухильників пропонують вносити до Єдиного реєстру боржників. До них планують застосовувати такі обмеження:

  • заборона виїзду за кордон;
  • заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном;
  • обмеження на право керування власним транспортним засобом і на отримання водійського посвідчення;
  • обмеження права на користування і розпорядження грошовими коштами та іншими цінностями;
  • відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
  • призупинення отримання пільг і послуг від держави.

Обмеження скасовуватимуться за повідомленням керівника ТЦК про виключення військовозобов'язаного з Єдиного реєстру боржників.

Проєкт закону має спочатку пройти розгляд у комітетах, потім голосування у двох читаннях. Закон за винятком окремих положень набуде чинності через місяць після його опублікування.

Посилення покарань

Також у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону, який посилює відповідальність за військові правопорушення.

Пропонується збільшити штраф за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення) до розміру від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 - 17 000 грн). Наразі такий штраф становить від 850 до 1700 грн, що вдесятеро менше.

За порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) - від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 - 85 000 тис. грн). Зараз - 5 100 - 8 500 грн.

Але в умовах особливого періоду штраф за статтею 201-1 КУпАП пропонується збільшувати до 153 000 - 204 000 тис. грн.

Також пропонують доповнити статтю 336 Кримінального кодексу (Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період). Зараз санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Покарання пропонується залишити, але вказати, що воно має застосовуватися і за відмову від проходження медичної комісії. У чинному КК такого положення немає.