З 2027 року учні 10-го, 11-го і 12-го класів зможуть відмовитися від вивчення частини шкільних предметів, оскільки в Україні впроваджується профільна освіта. Які зміни у зв'язку з цим очікують на шкоду, роз'яснили в Міністерстві освіти і науки України.

З переліку обов'язкових предметів планується прибрати такі:

  • зарубіжна література;
  • всесвітня історія;
  • біологія/екологія;
  • географія;
  • фізика;
  • хімія.

Автори реформи вважають, що це дасть змогу старшокласникам поглиблено вивчати обмежену кількість дисциплін.

Чотири категорії предметів

Предмети, які вивчатимуть, будуть розділені на чотири категорії:

  • обов'язкові;
  • профільні - визначення основних предметів і курсів для поглибленого вивчення;
  • обрані в межах профілю - вибір додаткових дисциплін у межах обраного напряму;
  • обрані за межами профілю - можливість вивчення дисциплін, що відповідають індивідуальним інтересам.

Обов'язкові предмети

Частина предметів залишиться обов'язковою для всіх профілів. Передбачається, що це будуть:

  • математика;
  • українська мова;
  • англійська мова;
  • історія та громадянська освіта;
  • фізкультура. 

Конкретний перелік обов'язкових дисциплін і курсів буде затверджено в Типовій освітній програмі, яку розробляє МОН.

Профілі

Старшокласники зможуть обрати профілі за різними напрямами:

  • мовно-літературний: українська та іноземні мови, літератури;
  • STEM: природничі науки, математика, ІТ;
  • суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.

Адаптаційний клас

10-й клас вважатиметься адаптаційним. Серед обов'язкових дисциплін будуть представлені всі освітні галузі, передбачені Державним стандартом:

  • мовно-літературна (українська мова, літератури, іноземні мови);
  • математична (інтегрований курс математики, алгебра, геометрія);
  • природнича (інтегрований природничий курс або окремі предмети, такі як фізика, хімія, біологія, географія);
  • громадянська та історична (історія, громадянська освіта);
  • соціальна та здоров'язбережувальна (дисципліни про здоров'я та благополуччя);
  • інформатична (інформатика);
  • художня (музичне мистецтво, живопис тощо); 
  • технологічна (технології, промисловий дизайн);
  • фізична культура.

В 11 і 12 класах кількість вибіркових предметів зросте, а обов'язкових - скоротиться.

У МОН розробили приблизні варіанти набору предметів для 10-х і 12-х класів.

Що можна буде обирати

Відповідно до планів МОН, для учнів нова освітня модель матиме приблизно такий вигляд.

У шкільному розкладі вже будуть обов'язкові предмети. Тут від старшокласника нічого не залежить, він нічого не зможе обирати: обов'язкові предмети мають вивчати всі.

Але старшокласник має обрати профіль. Тут на нього чекають обов'язкові предмети для даного профілю. У цьому секторі система "подобається, не подобається" теж припиняє працювати. Не підходить набір обов'язкових профільних предметів для даного профілю - обирай інший профіль.

За рамками загальних зобов'язань і профільних зобов'язань відкривається повна свобода. Старшокласник зможе обрати набір додаткових предметів у межах профілю, а також набір предметів, що не стосуються профілю.

Як це буде на практиці

Як буде організовано навчання, якщо якісь предмети з варіативної частини оберуть лише 1-2 учні? Чи будуть проводитися окремі заняття, чи учні займуться вивченням самостійно з подальшим складанням заліку? Чи буде встановлена якась мінімальна межа учнів, щоб предмет із варіативної частини включили до програми - наприклад, не менше ніж 5 або 10? Вочевидь, за всіма подібними випадками знадобляться додаткові інструкції та методичні вказівки від МОН. 

Також можна припустити, що збільшиться кількість предметів, що викладаються для кожного вчителя. Навряд чи для викладання курсу «вигадані літературні світи» у школу наймуть окремого фахівця. Цим курсом, найімовірніше, займеться звичайний учитель літератури, склавши для нього окремі календарний і поурочний плани. А, наприклад, виклад курсу «комплексні числа» візьме на себе вчитель математики. Аналогічним чином зможуть розширити діапазони своєї роботи філологи, фізики, хіміки, біологи, географи та фізруки.

Зарубіжний досвід

У деяких країнах діють системи вибору школярами предметів для вивчення.

► США. Старшокласники можуть обирати курси, що відповідають їхнім інтересам і кар'єрним цілям. Водночас є певні обов'язкові предмети, такі як англійська мова та основи математики. Поглиблене вивчення фізики, біології та математики зазвичай не є обов'язковим і залежить від обраного навчального плану.

► Велика Британія. У системі освіти Англії та Уельсу старшокласники обирають кілька предметів для поглибленого вивчення, зазвичай від трьох до чотирьох. Це означає, що вони можуть не обирати фізику, математику або біологію, якщо їхні інтереси лежать в інших галузях - гуманітарних науках або мистецтві.

► Німеччина. У німецьких школах на рівні старших класів учні також обирають профільні курси. Хоча є обов'язкові предмети, такі як німецька мова та математика. Вивчення фізики та біології може бути необов'язковим, залежно від обраного профілю та федеральної землі.

Ставлення представників харківських вишів

Харківські освітяни висловили критику запропонованій реформі освіти. Основні зауваження стосуються термінів реалізації, готовності шкіл і вчителів, а також доступу до якісної освіти в малих населених пунктах.

Професор ННУ «Харківський фізико-технічний інститут», доктор фізико-математичних наук, членкор НАНУ Ігор Гірка зауважив, що впровадження реформи до 2027 року виглядає малореалістичним через брак часу на підготовку вчителів і забезпечення шкіл необхідними ресурсами. За його словами, ідея профільного навчання має позитивні сторони, але ризикує враховувати лише інтереси окремих учнів та їхніх батьків, а не потреби суспільства. Він також звернув увагу на відсутність готових освітніх програм і закликав залучити до їх розробки провідних фахівців.

В.о. директора ННІ якості освіти Харківсього національного медичного університету, кандидат біологічних наук Юрій Садовниченко наголосив, що реформа може позбавити учнів базових знань із природничих наук, якщо вони стануть необов’язковими. Особливе занепокоєння викликає забезпечення рівного доступу до освіти, адже профільне навчання потребує ресурсів, які є лише в обласних центрах. Також незрозуміло, як реалізувати право випускників профтехучилищ на вступ до університетів без профільної підготовки.

На думку експертів, реформа потребує системного підходу: підготовки педагогів, створення програм і фінансування шкіл. Важливо забезпечити комунікацію з освітянами, батьками та суспільством, щоб уникнути негативних наслідків для якості освіти.

Добре забуте старе

Ідея впровадження профільної освіти для України не нова. Поглиблене вивчення певних предметів практикували в окремих навчальних закладах ще в 1980-90-х роках.

У 2013 році МОН затвердив «Концепцію профільного навчання у старшій школі». У цій концепції було 6 обов'язкових предметів: українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура. Передбачалося, що концепція почне діяти у 2018 році. Але вона була передбачена для 11-річної освіти.