41-річний Тарас Бойчук, молодший сержант 127 бригади територіальної оборони, віддав своє життя за Україну 9 червня 2024 року поблизу села Тернова на Харківщині. Сьогодні родина та побратими ініціювали
Петиція потребує 25 000 підписів. Станом на 10 жовтня вона вже зібрала понад 7708 голосів. Підписати її можна
Тарас випускник Харківського університету внутрішніх справ, спочатку служив у міліції, а потім у Державному бюро розслідувань. Коли російські танки увійшли до Харкова, Тарас, не вагаючись, вступив до лав територіальної оборони міста.
Протягом двох років війни Бойчук пройшов шлях від стрільця до стрільця-зенітника ПЗРК, виконуючи бойові завдання у чотирьох областях України. Він ніколи не скаржився на труднощі, завжди залишався оптимістом та надійним товаришем для побратимів.
Мати Тараса, Любов Бойчук, згадує сина як справедливу, чесну людину та справжнього патріота. Він пішов на фронт з надією, що його діти не муситимуть воювати в майбутньому. У Тараса залишилися дружину та двоє синів шкільного віку.
Тарас казав: "У мене ж синочки ростуть. Що ж вони потім скажуть? Я мушу звільнити Україну, щоб вони потім не воювали". Я б дуже була рада, якби про нього хоч трошки розказали, щоб Харків знав, щоб Харків пам'ятав, що в них був такий патріот, - каже його дружина.