У вересні в Харківській області відзначають річницю визволення від російської окупації. Про підготовку і початок Харківського контрнаступу розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в
Підготовка проходила в режимі суворої секретності. У Харківській області про контрнаступ знали кілька людей, а в масштабах країни - тільки вище військове і політичне керівництво держави. Від секретності залежав успіх майбутньої операції.
"Ми коли спілкувалися з нашими військовими, то, чесно скажу, вони навіть не знали, де їм доведеться тримати удар або вести бій, або наступальні дії буквально за 15 чи 30 хвилин до початку цього контрнаступу", - розповів Синєгубов.
Тоді спеціально запустили дезінформацію, що 92-гу бригаду будуть виводити з території Харківської області.
"Я розмовляв тоді з головнокомандувачем Залужним і говорив йому, що цього (мова про виведення бригади - SQ) не можна робити, це наш основний бойовий "організм", і не з військового погляду навіть, а з політичного погляду; що це неправильно, бо люди вірять, тримають, і це лише послабить віру. На що він мені каже: "Олеже, давай так: не дзвони мені з цього приводу. Буквально два дні просто не чіпай мене, я все розумію, але просто два дні не чіпай мене. Я тобі обіцяю, що все буде добре", - розповідає губернатор.
Коли почався контрнаступ, губернатор щодня спілкувався з генерал-полковником Сирським (командувач Сухопутних військ ЗСУ з 2019 року, керував українськими силами під час Харківського контрнаступу - SQ), координував із ним свої дії. Після звільнення населених пунктів там потрібно було одразу відновлювати органи державної влади, заводити туди поліцію та інші служби.
Контрнаступ тривав близько двох тижнів, і навіть військові не знали, коли вони зможуть зупинитися. Просування йшло стрімко, рішення приймалися оперативно, ризиковано. Але ризик був абсолютно розумним і зваженим, тому маємо такий результат, вважає губернатор.
За даними Синєгубова, у командування були сумніви щодо звільнення Вовчанська.
Губернатор згадує:
"Я навіть запитував Сирського: "Ну, а що з Вовчанськом?", бо я пам'ятаю, це був останній населений пункт, такий великий напрямок, який у нас залишався, окрім тієї невеликої частини куп'янського напрямку, який і зараз залишається під окупацією. По Вовчанську були і логістичні маршрути тощо. "Ну, подивимося, швидше за все - ні", - сказав він. А через два дні звільнили і Вовчанськ".
Від початку повномасштабного вторгнення в Харківській області, за даними обласної військової адміністрації, було окуповано 576 населених пунктів. Після завершення контрнаступу під контролем російських військ залишилося 29 сіл і селищ на сході. Це 1,6% території регіону.
Під час окупації у населених пунктах не було світла, газу, води, не виплачувалися пенсії. Потрібно було відновлювати мирне життя та всі комунальні послуги.
Насамперед, відновлювали подачу світла. В Ізюмі, Балаклії світло дали через місяць після деокупації. Подекуди почали будувати лінії електропередач з нуля. Наразі вже відновлено 90% електропостачання у звільнених населених пунктах. 10%, що залишилися, - це ті, які розташовані в прикордонні, де йдуть постійні обстріли і потрібно розмінувати території.
У перспективі – відбудова інфраструктури, житлових будівель. За час окупації та бойових дій було зруйновано понад 30 тис. об'єктів.
Ситуація в населених пунктах, які залишаються під окупацією, тяжка: там немає світла та газу.
“Фактично люди не живуть там, а виживають. Доступу до цих територій у нас немає, гуманітарних коридорів у нас немає, можливості виїхати на територію України там також немає, тому що тривають постійні обстріли”, - розповів губернатор.