Валківська та Краснокутська громади Харківської області з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну дали притулок більше людям, які через війну були змушені залишити свої будинки. Про це повідомили у ХОВА.

"Найбільша кількість врахованих ВПО після 24 лютого знаходиться у Валківській громаї - понад 20 тис. осіб, Зміївській - приблизно 16 тис., Богодухівській - майже 15 тис., Краснокутській - 13 тис., Нововодолазькій - понад 10 тис.", - розповів на нараді у обладміністрації 14 липня Юрій Шпарага.

"Українське радіо Харків" з'ясувало, як живуть громади, які найбільше перейняли переселенців.

Валківська громада

Валківський міський голова Валерій Скрипниченко розповів, що із приїздом до громади понад 20 тис. осіб зросло навантаження на житлово-комунальну сферу, а медична сфера справляється.

"Зараз їдуть до нас переселенці з Дергачів, з Харкова виїхали і знову повертаються. Масового приїзду немає, але додаються щодня. Є й переселенці з Донецької та Луганської областей. Є певна проблематика з облаштуванням переселенців перед зимою: є мешканці навчальних закладів та медицини комунальної власності. У пікові місяці їх було понад 700 осіб, зараз – 290. З них – більшість людей, яким нема куди повертатися. Це і Балаклія, і Циркуни, з Попасного жінка живе", - розповів Скрипниченко.

За його словами, громада шукає, як залучити гроші, щоби розпочати будівництво житла для переселенців.

"Взяли участь у проекті, залучили 30 тис. євро від німецької сторони на реконструкцію закладу під житло для внутрішньо переміщених осіб. Розміщувалось 50 осіб, плануємо збільшити до 100 осіб", - каже Валерій Скрипниченко.

Вакансії для переселенців у громаді є, каже міський голова.

"У нас є комунальна установа з благоустрою, на яку ми вдвічі збільшили фінансування з громадських оплачуваних робіт. Планувалося залучення охочих працювати хоча б тимчасово. Не дуже багато охочих. Менш ніж 10 осіб. Центр зайнятості також пропонує вакансії", - поділився Скрипниченко.

"Щодо гуманітарної допомоги з "Червоним хрестом" співпрацюємо, польськими колегами, навіть із мексиканцями зустрічалися. Користуються попитом продукти харчування, засоби гігієни, речі, генератори, медикаменти, матраци, постільна білизна", - зазначив голова громади.

Краснокутська громада

За словами голови громади Ірини Карабут, донедавна тут перебувало 13 тисяч врахованих переселенців, тепер їх уже майже 14 тисяч, при цьому у самій громаді понад 26 тисяч місцевих мешканців.

"Дуже багато переселенців із Чугуївщини, із прикордонних сіл Золочівської громади, із Дергачів. У нас є стаціонарне відділення Краснокутського територіального центру для самотніх громадян. До нас зараз знову їдуть люди з Дергачів. Селимо людей з інвалідністю, літніх громадян. Їдуть і люди з окуп. , є з Куп'янська, з Вовчанської громади. Спілкувалася з жінкою з Чкалівської громади Чугуївського району. Розповідала жахи життя в окупації, зокрема це постійні обстріли, як сиділи у льохах, діти налякані", - розповіла Карабут.

За її словами, найбільшою проблемою громади є забезпечення переселенців гуманітарною допомогою.

"Працюємо з багатьма благодійними фондами. Іде назустріч Харківська обласна військова адміністрація. Завозимо твердий сир, олію, завезли у достатній кількості борошно. У нас працює гуманітарний штаб. З нами тісно співпрацює Церква порятунку, яка привезла близько 250 тонн гуманітарної допомоги за останні ", - поділилася голова громади.

Є проблеми із житлом для переселенців.

"До нас зараз приїхала дуже велика кількість лікарів. Зокрема, анестезіолог та рентгенолог із Харкова, чоловік та дружина, які вже працюють як у Харкові, так і у нас. Зараз вони шукають житло. Житло для переселенців на сьогоднішній день є проблемою. Взимку до нас приїхало дуже багато людей. Ми заселили дитячі садки та школи. Тепер потрібно готувати свої навчальні заклади до можливого початку навчання", - каже Ірина Карабут.

"Працюємо зараз над розвитком проекту – реконструкція нежитлової 4-поверхової будівлі поліклініки в житлову для переселенців більш ніж на 60 квартир. Готується проектно-кошторисна документація. Самим нам буде важко це здійснити. На це потрібно щонайменше 60 млн грн. Намагаємося все зробити, щоб реалізувати проект до початку опалювального сезону", - зазначила голова громади.

Працевлаштуватись переселенці можуть на місцевому сільськогосподарському підприємстві.

"У нас ягідний край. Особливо зараз, коли йде масовий збір малини. У нас є підприємець Олег Кудлай, який збирає екологічно чисту малину. Має домовленості з країнами Європейського Союзу. Має сухе заморожування малини, яке він туди відправляє, закуповуючи у людей. Для багатьох тут це - основний заробіток. Бачу, що щоранку люди йдуть на роботу, їх забирають автобусами на масовий збір малини. Переселенці, які мають бажання, долучаються також. Людина, яка має бажання, сама собі шукає роботу", - розповіла Ірина Карабут.