Житель Козачої Лопані, який пережив окупацію, навів ЗСУ на розташування росіян. Про це Олександр Науменко, який півроку провів в окупації, розповів "Суспільному".

За його словами, близько 7-8 ранку 24 лютого перша російська техніка заїжджала до Козачої Лопані. У цей момент він вирішив, що боротиметься.

"Я робив це з першого дня окупації і до останнього - до 10 вересня. Я патріот України. Люблю Україну. Тут я народився і виріс. У мене діти всі в Україні. Не знаю, як це пояснити. Було соромно, що старий і залишився так, в окупації. Я міг очікувати, що на нас інопланетяни нападуть, атланти вилізуть, але не очікував, що з Росії буде такий удар у спину: їм не треба, щоб у них було добре, їм треба, щоб у нас було гірше, ніж у них", - сказав Олександр.

Він додав, що йому дуже допомогло те, що він знає в окрузі кожну стежку, кожну дорогу, бо дуже любить рибалити, тому об'їздив навколо селища все в радіусі 50 км. Якось уночі Олександр побачив, як на одну з ферм заїжджає багато російської техніки.

"Наступного дня сів на велосипед і поїхав на ферму, я там працював перед війною. Коли проїжджав, побачив і САУ, і гаубиці, і БТРи, там було повно росіян, які ховалися по сараях. Вдень вони не виходили", - розповів чоловік.

Інформацію про розташування росіян він передав синові. Через деякий час по окупантах вдарили.

"Я був удома, але все чудово чув. Мені здалося, що летіла ракета. Перший вибух, потім почала працювати артилерія. Як оцінюю влучання? На "відмінно", - сказав Олександр.

Про результати влучань він по телефону доповідав із приміщення на околиці села. За його словами, зв'язок був час від часу, іноді доводилося навіть забиратися на дах по трубі, щоб зловити сигнал. Окупанти тричі приходили до чоловіка з обшуками додому. На такі випадки, окрім основного телефону, Олександр мав десяток інших. Четвертим, за словами Олександра, був той випадок, коли його здали сусіди - сказали, що він був у полі.

"Я сказав, мовляв, ходив дивитися, де були влучання, щоб дітей уберегти. А насправді я рахував, скільки танків стоїть у посадці", - посміхнувся чоловік.

Про відступ окупантів із Козачої Лопані у вересні голові Дергачівської громади В'ячеславу Задоренку повідомив саме Олександр.

"Син Олександра відразу після дзвінків батька виходив з нами на зв'язок, ми розуміли, де знаходиться жива сила, техніка, якими шляхами рухається, оперативно передавали цю інформацію військовим. Інформація Олександра на 100% підтверджувалася. Я думаю, що пощастило Україні з таким громадянином. Якби таких людей було більше, ми швидше вибивали б окупантів з нашої землі", — сказав В'ячеслав Задоренко.

Після деокупації селища Олександр Науменко хотів піти в армію, але має проблеми зі здоров'ям, тому він збирається відбудовувати Козачу Лопань.

Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне