Російського пілота, який бомбардував Харків, обміняють. Про це йдеться у рішенні Дзержинського райсуду Харкова, опублікованому в Єдиному держреєстрі судових рішень.
Мова про Максима Кріштопа. 2 березня Кріштоп, який був замкомандиром військової частини 6-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони західного військового округу ЗС РФ, отримав 12 років в'язниці. За кілька днів Офіс генпрокурора подав клопотання про його звільнення. Згідно з листом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 3 березня було ухвалено рішення про передачу Криштопа для обміну як військовополоненого.
Засуджений дав свою згоду звільнення від відбування покарання.
Хто бомбив Харків
Відомо, що 6 березня 2022 року Кріштоп на російському бойовому літаку перетнув державний кордон України та бомбардував харківську телевежу; вага бомб ФАБ-500 склала 2,5 т у тротиловому еквіваленті. ЗСУ збили цей літак; пілот катапультувався та був затриманий на землі.
Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) КК України. Російський військовий отримав 12 років ув'язнення.
У березні 2022 року на прес-конференції в Києві Кріштоп зізнався, що розумів: він скидає бомби не на військові об'єкти. Накази йому віддавали Олег Маковецький, уродженець Чугуєва та мешканець Санкт-Петербурга, та Олексій Лобода з Воронежа.
Як відбувається обмін полоненими між Україною та РФ
Ситуація з поверненням військовополонених в Україну є унікальною, оскільки раніше жодна країна не проводила обміни під час активних бойових дій. Про це повідомив голова української розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю "Голосу Америки".
За його словами, українська влада консультувалася з цього питання з багатьма іноземними партнерами, але чітких схем не було, адже у світі таке не практикується. Сьогодні це вдається лише Україні. Як зазначив Буданов, у російському полоні багато українців, але завдяки тим обмінам, що були, додому вже повернуто близько 2 тисяч людей.
У Мінреінтеграції зазначили, що публічні заходи, наприклад проведення акцій чи публікації у ЗМІ, не прискорять процес звільнення з полону або передачі тіл загиблих героїв. У цьому питання вирішальними є переговори з протилежною стороною. А передача даних про зниклих родичів неофіційним інтернет-ресурсам може стати на заваді цьому процесу.
