Південного вокзалу у Харкові не існує. В усіх офіційних документах "Укрзалізниці" такої назви немає, повідомила депутат Харківської облради Галина Куц, посилаючись на офіційну відповідь компанії.

Вона зазначила, що зверталася до "Укрзалізниці" з приводу перейменування "колоніальних топонімів".

"Пояснювала, що наявність колоніальних топонімічних маркерів на мапі Харкова (на кшталт "Південна залізниця", "Південний вокзал") слугує своєрідним запрошенням для російського агресора, який аргументує свою агресію тим, що просто повертає "південні" території. Бо навіть з точки зору географічного розташування незрозуміло, чому Харків вважається півднем", - написала Куц на своїй сторінці у Facebook.

У відповіді "Укрзалізниці" на депутатське звернення сказано, що "вокзал станції "Харків-Пасажирський" не використовує у своїй назві чи інших реквізитах слово "Південний" або будь-які його варіації".

Крім того, у компанії зазначили, що перейменовуватимуть регіональні філії в рамках Програми дерусифікації інфраструктури залізничного транспорту. Йдеться про "Південну залізницю" та "Південно-Західну залізницю". Перейменування фальшива в 2023-2024 роках.

За словами Куц, ситуація з назвою вокзалу у Харкові - цікава: його неправильно називають у місті.

Нагадаємо, що назву "Південний вокзал" також носить станція метро біля вокзалу.

Закладка першого вокзалу у Харкові відбулася 1868 року. Окрім будівлі, виконаної за проектом архітектора Тона, на привокзальній площі з'явилися будинок керуючого дорогою та інші житлові та господарські будівлі. Перший поїзд прибув до Харкова 22 травня 1869 року, а незабаром відкрився регулярний рух Курсько-Харківсько-Азовською залізницею.

Згодом інтенсивність пасажирських перевезень зростала, тож вокзал довелося розширювати. Саму будівлю збільшили, додавши корпус, пізніше - реконструювали за проектом архітектора Загоскіна. Під час Другої світової війни будівля вокзалу була зруйнована, нова побудована в 1952 році, дотримуючись акуального на той час стилю ампір. Фасад прикрашали десять білосніжних колон із каменю, вони підтримують портик, з обох боків якого розташувалися вежі, а зверху - скульптури людей. Платформи з'єднуються із будинком підземними переходами. Висота основної зали - 26 м.

Практично таким і лишився харківський вокзал сьогодні. Його остання реконструкція завершилася 2003 року, коли будівлю вокзалу відремонтували, додавши сучасне обладнання.

З початком повномасштабного вторгнення РФ з харківського вокзалу йшли лише евакуаційні потяги - харків'яни виїжджали до спокійніших регіонів. Пізніше ситуація стабілізувалася, і сьогодні вже є багато маршрутів у різні українські міста. У листопаді почав ходити рейс до Польщі - Харків-Хелм.

А для безперервної роботи та зручності пасажирів "Укрзалізниця" отримала від Червоного Хреста України 35 генераторів. Їх встановили на міських вокзалах, у такий спосіб зробивши їх незалежними від можливих атак росіян на енергоінфраструктуру. Генератор є на харківському вокзалі; також тут розгорнуто крапку, де можна отримати чай чи каву, зігрітися.