У Харкові дешевшають квартири, особливо на вторинці. Про це свідчать результати дослідження ринку нерухомості Харкова станом на червень 2024 року, проведеного порталом нерухомості ЛУН.
Експерти відзначають, що ціни на новобудови залишаються відносно стабільними, з незначними змінами в різних сегментах. Але вторинка та ринок оренди демонстру…
У побуті харків'яни здебільшого використовують російську та українську мови, а серед релігійних конфесій найпопулярнішими є УПЦ Київського патріархату та ПЦУ. Більша частина харків'ян - це люди низького достатку і лише близько половини дорослих містян має роботу. Такі результати соціологічних досліджень, які у квітні-травні 2024 року п…
Харків'яни в період підномасштабного вторгнення РФ запаслися водою, їжею та ліками, майже дві третини зібрали тривожні валізи. Незважаючи на регулярні жорстокі обстріли міста, бомбосховищами користується лише 6% містян, а в разі загострення ситуації, більш ніж половина планують залишатися в місті. Такими є результати соціологічних досліджень, я…
Мешканка Харківської області півтора року чекає чоловіка з полону і береже його лілії
Мешканка села Оскіл під Ізюмом Тетяна Товстокора півтора року чекає свого чоловіка Павла з російського полону. Історію подружжя розповіло "Суспільне".
За словами Тетяни, 59-річного Павла Товстокорого росіяни викрали з будинку у липні 2022 року. Він цивільний, у дитинстві втратив око й отримав інвалідність.
Російські військові приходили до місцевих жителів із обшуками. У другий раз, коли солдати РФ завітали до будинку, вони були у масках та з автоматами, чоловіку змотали скотчем руки, одягли мішок на голову і поїхали. Усе найцінніше родина зберігала у погребі: документи, продукти, речі, ліки. Чоловік Тетяни там ночував. Окупанти винесли з підвалу кошик з ліками, пакет з документами і водолазний костюм чоловіка. У молодості Павло займався дайвінгом. Тетяна думає, що чоловіка забрали через те, що він зберігав з усіма цінними речами й свій водолазний костюм.
"Тому, що гребля була підірвана. Росіяни ж самі її підірвали, бомбили як. Я думаю, "для галочки", щоб звіти зробити, мовляв, "ми знайшли терориста". Дуже хороший терорист — пенсіонер без ока", — говорить жителька Оскола.
Тетяні ж окупанти наказали закрити рота й йти в дім. Тоді їх 14-річна донька спала у своїй кімнаті, жінка вважає, що росіяни її просто не помітили.
Після деокупації села Тетяна звернулася до Червоного хреста, подала заяву до поліції та СБУ. Першу звістку від Павла Товстокорого родина отримала у травні 2023 року: чоловік написав дружині, що він живий і скоро повернеться додому. У листопаді 2023 року Тетяні надійшов лист від Міністерства оборони Російської Федерації, який підтвердив перебування чоловіка у полоні.
До початку повномасштабної війни Павло Товстокорий облаштував біля будинку озеро й висадив лілії. Тетяна розповідає, що Павло хотів запустити туди рибу, щоб була своя.
"Зараз не видно, а влітку лілії були чудові, різноколірні. Він щодня сюди до озера приходив. Я йому казала: "Медитуєш?" А він дивився на красу, вони тільки починали квітнути. Йому так хотілося подивитися, які вони будуть. Він повернеться, а я його лілії зберегла", — каже Тетяна Товстокора.
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
Алгоритм дій для українців, чиї цивільні родичі потрапили в полон
при отриманні інформації з будь-яких джерел, що особа перебуває у полоні, потрібно зібрати всі можливі факти та докази, необхідні для підтвердження полону: скріншоти повідомлень, аудіозаписи розмов, відео з камер спостережень, відео з ворожих ресурсів тощо, та надати ці відомості слідчому Національної поліції, в якого знаходиться кримінальне провадження;
додатково потрібно звернутись до Національного інформаційного бюро. Цей орган займається збором та накопиченням інформації про громадян України, які постраждали внаслідок збройної агресії (військовополонених, утримуваних цивільних осіб, заручників, що перебувають під контролем РФ, осіб, зниклих безвісти). Цілодобова “гаряча лінія” - 1648 або +38 (044) 287-81-65; сайт: nib.gov.ua; бот у Телеграмі;
також можна звернутись до Об’єднаного центру при СБУ з пошуку та звільнення полонених. Телефони: +38 (067) 650-83-32, +38 (098) 087-36-01; e-mail: united.centre.ssu@gmail.com;
ще одна інституція, яка займається питаннями полонених - Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні: гаряча лінія 0 800 300 155 (Київ); 0 800 300 185 (Донецьк); 0 800 300 195 (Луганськ); e-mail: kyi_kyiv@icrc.org; онлайн-форму можна заповнити тут.