У храмі у колишній "сірій зоні" на північних околицях Харкова відновилися богослужіння. Про це повідомили у Харківській єпархії Православної церкви України.
Богослужіння у Свято-Володимирському храмі на меморіальному комплексі "Слобожанський" поки що не регулярні, адже церковна будівля знаходиться на території, допуск до якої регулюють військові згідно з режимом перепусток, а територія цвинтаря не була розмінована. Проте, протягом жовтня у храмі було здійснено кілька літургій, молебнів та панахид. Він відкритий у деякі дні тижня у будні, вже відновлено електропостачання, розпочалися ремонтно-реставраційні роботи.
Як розповіли в єпархії, Свято-Володимирський храм опинився в "сірій зоні" з перших днів війни - на лінії фронту між позиціями російських окупантів, які зайняли Руську Лозову на півночі, і українськими силами оборони, що облаштували лінію відсічі агресору вздовж харківської кільцевої біля Пятихаток на півдні. Меморіальний комплекс та храм отримали пошкодження внаслідок обстрілу росіянами. Поблизу храму – вирви від вибухів артилерійських снарядів, мін, частини ракет РСЗВ «Град» та «Ураган». Фасад храму посічений уламками, частина вікон пробита, є пошкодження від уламків у церковному інтер'єрі. Зібрані безпосередньо біля храму осколки та фрагменти ракет розміщені в імпровізованій експозиції на підвіконні біля свічкового ящика.
"Ця своєрідна "виставка" показує, що насправді приніс із собою в Україну так званий "російський світ", який насправді не має нічого спільного з вірою в Ісуса Христа та православним християнством", - кажуть у храмі.
Розмінування всієї території цвинтаря поки що не проводилося – сапери відпрацювали лише на окремих ділянках. Самовільні пересування цвинтарем поки що небезпечні. З питань можливості відвідування храму можна звертатися до священика о. Дмитра за телефоном +38 068 183 83 38.
Повідомлення російських ЗМІ рясніють інформацією про те, як на фронт передають ікони, а насправді ж "російський світ" не щадив ні школи, ні лікарні, ні храми. Культові споруди у Харкові та області неодноразово зазнавали ударів з боку окупаційних військ, а в Руських Тишках – назва яких особливо символічна – окупанти, втікаючи, спалили храм архістратига Божого Михайла вщент.
