Мешканка Харківської області подає позов на Росію до Європейського суду з прав людини через зруйнований будинок. Як повідомляє "Суспільне", будинок знаходився у селі Коробочкіне Чугуївського району.

"Ми у квітні поїхали, бо вже неможливо було – "гради", бомби скидали. Жах був. Ми з чоловіком, племінником та мамою поїхали. Брали сусідів – кого могли, вивезли", - розповіла Наталія Петрова.

Два снаряди до будинку Петрових прилетіли 20 травня – прямим попаданням. Сім'я мала двоповерховий будинок, зимову веранду з великими вікнами, напередодні війни вони розпочали ремонт, поставили новий газовий котел. Збитки через знищення будинку родина Петрових оцінила у 70 тисяч доларів, компенсації вимагатимуть від Росії. Наталія заповнила форму до Європейського суду з прав людини. Разом із юристом вони почали збирати документи.

"Розумієте, тут справа не у відшкодуванні, не в коштах. Я хочу справедливості. Нехай вони відповідають за все, що тут наробили у нашій країні", - сказала Наталія Петрова.

За словами юристів, до Європейського суду з прав людини слід звернутись протягом чотирьох місяців з дати порушення. Достатньо надіслати копії документів — копії свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті, фото/відео руйнувань, показання свідків, сюжети в медіа.

З 16 березня 2022 року Росія була виключена з Ради Європи, що означало вихід Росії з-під юрисдикції ЄСПЛ. Влада Росії відмовилася виконувати всі рішення ЄСПЛ, які набрали чинності після 15 березня 2022 року (у тому числі винесені за порушеннями, що мали місце до 15 березня 2022 року). Це означає, що за даними рішенням влада Росії не платитиме призначені ЄСПЛ компенсації, а самі рішення не будуть підставою для перегляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ. ЄСПЛ, у свою чергу, вирішив, що прийматиме до розгляду будь-яку скаргу щодо Росії на порушення, що мали місце до 16 вересня 2022 року. Тобто ЄСПЛ все ж таки продовжить приймати скарги проти Росії.

Юристи додають: із позовами проти Росії можна звертатися і до українських судів. ООН також розглядає порушення прав людини, але вони не визначають розмір грошових компенсацій.

Фото: Ірина Гнатюк/Суспільне Харків