З початку війни харківські медики не припиняли працювати та рятувати пацієнтів. Про роботу Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги у перші дні російського вторгнення в Україну МОЗ розповіла медичний директор установи Олена Полещук.

У перший день війни, 24 лютого, лікарі харківської невідкладної допомоги були на роботі: перевіряли запаси ліків та медичних матеріалів, забрали всі залишки зі складів та виписали тих пацієнтів, яких могли. Хворих перевели з палат у коридор, дотримуючись правила "двох стін", і готувалися до прийому нових пацієнтів.

"Першою була дівчинка 16 років. Її привезли одразу до реанімаційної зали. На жаль, врятувати її не було жодного шансу. Лікарі констатували біологічну смерть. Чоловік, який привіз її, почувши це, схопився за голову, закричав, заплакав і вибіг із лікарні. Це було перше горе, яке ми побачили, завдане війною", - розповіла Олена Полещук.

Пацієнтів ставало дедалі більше. Так, одного разу надійшли 32 особи, які постраждали від осколкових поранень. Людей везли не лише швидкі, а й небайдужі харків'яни на своїх машинах.

♦ Увага! Читайте нас у телеграм-каналі Новини Status Quo
Там більше інформації!

Якось російська ракета вдарила за кілометр від будівлі невідкладної допомоги.

"Здавалося, ліжко підстрибнуло разом зі мною. А було таке, що винищувач літав над лікарнею і бомбив кілометрів за два-три від нас. Хтось бачив його з вікон, хтось прямо над собою. Тоді не тільки вікна і двері, здавалося, що вся бетонна конструкція лікарні тремтіла", - згадує Олена Полещук.

У перші дні війни медикам надавали допомогу волонтери — дзвонили та питали, що потрібно. Крім того, вони поставили у лікарні дві бочки по 750 літрів і щодня заправляли їх питною водою. Завдяки допомозі волонтерів персонал лікарні міг прогодувати і пацієнтів, і лікарів, та їхні сім'ї, які ховалися від обстрілів у бомбосховищі медустанови.

І незважаючи на обстріл, лікарі продовжували надавати медичну допомогу: вели прийоми, проводили обстеження на рентгені, томографі, лабораторії. У відділеннях продовжували лікувати, ставити крапельниці та робити уколи, в операційних – оперували.

"Пишаюся нашими працівниками: лікарями, медсестрами, санітарками – усіма", - підсумувала Олена Полещук.