Багато дітей на Харківщині пережили російську окупацію. Про те як родина Вороновських жила у захоплених росіянами Циркунах,
Велике село на півночі від Харкова Циркуни війська РФ захопили 24 лютого 2022 року – у перший день вторгнення. ЗСУ звільнили село 7 травня того ж року.
Майже три місяці окупації родина Вороновських, в якій троє дітей – дівчинки-близнюки та хлопець - перебувала у селі.
Мати Лілія Вороновська, розказала, що в перший день родина сховалась від обстрілів у погребі і більше у хаті не ночували. На їхню вулицю теж прилітало, але, за словами Лілії, не сильно: тільки розбило дах та вікна.
У підвал родина знесла піддони, на них поскладали перини, щоб спати. Обладнали світло – заряджали від акумулятора діодну лампочку. Трохи підтоплювали буржуйкою. Жили всімох: Ліля з чоловіком, троє дітей та батьки чоловіка. Тиждень у них жили куми, тоді було 12 людей.
Їжу готували з допомогою газового балону. Необхідно було підніматися нагору, швидко готувати і знову повертатися в погріб. Запаси у родини були. Потім зарізали порося. Ділилися із сусідами салом, а ті давали курячі яйця.
У підвалі, коли чули постріли, Лілія розповіла, що коли до сусідів у кухню прилетіло, вони попросили забрати свою дитину.
Найбільш пам’ятним днем в окупації діти називають 27 березня – день народження дівчат Даші та Насті. У підвалі зібралося 25 чоловік. Хрещена Даші привезла торт, крем для якого збила шуруповертом. А дідусь дівчаток зробив їм букет з редиски, зеленої цибулі та пучка руколи. Букет прикрасив стрічками. Хрещений приніс шиншилку. Її залишили люди, які виїхали. Назвали тваринку Шурік, бо й досі не знають, хлопчик це чи дівчинка. Тож ім’я підібрали таке, щоб підійшло без варіантів.
Виїхала Лілія з дітьми з Циркунів після звільнення села 10 травня 2022 року через сильні обстріли. За кермом був старший син, бо чоловік залишився вдома. Прямували у Полтавську область, куди з Харкова вже виїхав рідний брат Лілії. Влітку перебралися до Харкова. А наприкінці вересня 2022 року, після звільнення майже всіх окупованих територій Харківщини, повернулися додому.
Зараз батьки працюють, син навчається у виші, дівчата - у 8 класі. У понеділок, середу та п’ятницю дівчата їздять до Харкова на секцію таеквандо. Займаються давно, їздять на змагання. На відкритому чемпіонаті Полтавської області посіли друге та третє місця.
Влітку Даша з Настею побували у Польщі в місті Гнєзно. Область разом з польськими партнерами організували такий відпочинок для дітей з деокупованих громад.
Коли мати запропонувала дівчаткам після 9 класу піти зі школи, вони твердо сказали: "Ні, у нас буде випускний". Ліцей у Циркунах розбитий, але діти вірять, що до 11 класу його відновлять, і що на свій Останній дзвоник Даша і Настя зберуться з однокласниками на шкільному подвір'ї - у гарних сукнях, із квітами, разом із батьками.