У Харкові шахраї з Olx ошукали людей на мільйон. В поліції повідомили, що спільники – 26-річний громадянин України та громадянин, особистість якого встановлюється, – залучили до злочинної схеми близько 100 осіб.

Підозрювані створили співтовариство в Telegram, де розміщували інструкції та фішингові посилання для інших членів шахрайської організації. Фішингове посилання маскує адресу шкідливого ресурсу. Після натискання на неї користувач переходить на шахрайський сайт. Зловмисники у месенджерах розсилали продавцям пропозицію отримати через посилання гроші за проданий товар. Людині пропонувалося запровадити реквізити своєї банківської картки, після чого зловмисники отримували доступ до грошей на ній.

Підозрювані обдурили понад 300 потерпілих та завдали близько одного мільйона гривень збитків.

На місцях проживання фігурантів співробітники поліції провели 12 обшуків. Вилучено ноутбуки, мобільні телефони, банківські картки, гроші. Підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі.

Фішинг – один із видів інтернет-шахрайства. Мета зловмисників – отримати доступ до даних користувачів: логін, паролів, номерів банківських карток. Шахраї проводять масові розсилки електронних листів чи повідомлень у соцмережах від імені популярних брендів. У листі часто міститься пряме посилання на фейковий сайт, що зовні не відрізняється від справжнього. Після того, як користувач потрапляє на підроблену сторінку, шахраї пропонують йому ввести свої логін, пароль, інші дані. Таким чином вони отримують доступ до облікових записів користувача та його банківських рахунків.

Зловмисники можуть використовувати різні способи психологічного впливу:

  • залякують втратою грошей;
  • приваблюють супервигодою;
  • пробуджують цікавість;
  • викликають співчуття.

Аферисти підбирають тему листа, на яку одержувач має зреагувати. Наприклад, щось лякаюче: "Ваш обліковий запис буде заблоковано", "Термінове повідомлення від Служби безпеки". Або заманливе: "Вам нараховано 3000 бонусів", "Повернення платежу на 12 000 гривень".

Потім аферисти виманюють свої дані, реквізити рахунку чи картки, списують гроші з банківського рахунку.

Деякі нескладні заходи допоможуть не стати жертвою інтернет-шахраїв:

  • встановить хороший антивірусний пакет, що включає захист від спаму та фішингових листів, сам розпізнає підозрілих адресатів (важливо регулярно оновлювати захист, оскільки кібершахраї винаходять нові віруси та способи фішингу буквально щодня);
  • не переходить за посиланнями з незнайомих адресатів, перевірять адресу (шахраї реєструють адресу пошти, схожу на адресу реального інтернет-магазину, банку чи іншої легальної організації);
  • не переходить за посиланнями, не перевірив повідомлення (може прийти повідомлення від знайомого, який пропонує перейти за посиланням, але виявиться, що його акаунт зламали);
  • звертати увагу на дизайн сайтів (поганий дизайн може бути ознакою шахрайського сайту, хоча деякі шахраї можуть створювати точні копії відомих ресурсів);
  • не платить через небезпечні сторінки;
  • нікому не повідомляють секретних кодів від банку.