У Первомайському Харківській області чоловік відібрав у дітей прапор України. Як повідомили у поліції, за це йому загрожує до п'яти років ув'язнення.
За інформацією правоохоронців, при моніторингу Мережі, було виявлено відео й фото, на яких 28 жовтня невідомий чоловік у стані алкогольного сп'яніння відібрав у дітей український прапор, лаявся та не реагував на зауваження.
Поліція з'ясувала особу порушника і одразу його розказала: це 69-річний мешканець Першотравневого.
Затриманий чоловік вибачався за свій вчинок, пізніше зробив це публічно, пояснюючи, що вживав алкоголь одразу, як отримав матеріальну допомогу.
"За частиною 1 ст. 296 КК України йому може загрожувати штраф, шість місяців арешту або обмеження волі до п'яти років", - розповіли у поліції.
Раніше на чоловіка склали адмінпротокол.
Жовто-блакитний прапор, як символ держави, вперше з'явився у 1917-1918 роках і затверджено два варіанти: Західно-Український та Східно-Український. Колірна гама була ідентичною, відрізнялися вони розміщенням кольорів. Східноукраїнський прапор був жовто-блакитним. Таке розташування відповідає законам геральдики. Прапор Західно-Української Народної Республіки був синьо-жовтим. Незважаючи на все, саме він згодом став офіційним прапором сучасної України.
Одне з трактувань свідчить, що синій - блакитне небо, а жовтий - пшеничне поле. Інше трактування називає синій кольором рік і гір, а жовтий, у разі ніщо інше, як данина пам'яті Київської Русі. Є більш релігійний варіант сприйняття прапора, згідно з яким блакитний колір - сила Бога, а жовтий - віра в нього. Ще одне релігійне пояснення свідчить, що золоте, жовте символізує творця і взагалі - Вищу Духовність. Синє ж - це все земне, а також свобода вибору, якою творець наділив свої творіння. Деякі вчені висловлюються за те, що національний прапор України символізує дві головні стихії: синій - воду, жовтий - вогонь.
Сьогодні для українців прапор став символом боротьби у війні. Прапори вивішують усюди: на будинках, балконах квартир, автомобілях.
Про дбайливе ставлення до свого прапора розповіла вчителька української мови Лідія Тільна із Харківської області, яку росіяни тримали у полоні та морили голодом. На заводі у Вовчанську, який росіяни переробили під тортури, жінка провела 19 днів. Всю окупацію вона зберігала український прапор України як "своє золото".