Коли росіяни зрозуміли, що харків'яни готові до кінця відстоювати своє місто, вони мали намір влаштувати Харкову "блокаду Ленінграда". Про це в інтерв'ю телеведучому Дмитру Комарову в його проекті "Рік. Харківщина" розповів командир 92-ї окремої штурмової бригади Павло Федосенко.
За його словами, росіяни розраховували, що їх будуть "зустрічати з квітами", коли йшли до Харкова, але зрозумівши, що харків'яни стали до бою і легко місто взяти не вдасться, вирішили влаштувати "блокаду Ленінграда".
"Вони зрозуміли, що Харків - велике місто і просто так його не взяти. Він підготовлений до штурму досить добре. Там люди налаштовані триматися до останнього подиху. Тому вони відмовилися від задуму брати Харків штурмом і спробували блокувати його з усіх боків. Зробити щось на кшталт блокади Ленінграда під час Другої світової війни", - зазначив Федосенко.
Блокада Ленінграда - часткова військова блокада Ленінграда німецькими, фінськими та іспанськими військами під час Другої світової війни. Тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року - 872 дні. В окремі періоди блокади (1941-1942) частина населення міста, не охоплена спеціальним харчуванням (так звані "іждєвці"), страждала від голоду, а також за весь час блокади - від артилерійських обстрілів і бомбардувань. Зв'язок із радянським тилом забезпечувався авіацією і через Ладозьке озеро, що перебувало за межами досяжності німецької артилерії, але його пропускна здатність була недостатньою. Це призвело до смерті сотень тисяч цивільних.
За словами комбрига Павла Федосенка, на початку вторгнення за технікою росіяни перевершували ЗСУ разів у 20, а за особовим складом - разів у 10.
