Сьогодні - День працівників архівних установ України, 25 грудня - католицьке Різдво

Довідка "SQ". День працівників архівних установ України відзначається щорічно 24 грудня. Це свято встановлено 30 жовтня 1998 р. відповідно до указу президента України. Свято встановлене, "враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ".

Перший державний орган управління архівною справою в Україні був створний під час Центральної Ради. Ним став Бібліотечно-архівний відділ, з грудня 1917 р. по квітень 1918 р. очолюваний професором М. С. Грушевським. Головне архівне управління при Раді міністрів УРСР працювало з 1974 по 1991 р. З отриманням Україною незалежності змінилася назва Головархіву і його організаційно-правовий статус. З грудня 1999 р. - це Державний комітет архівів України.

Загальна чисельність працівників архівних установ України - понад 3 тис. осіб. В архівних установах системи Держкомархіву України зосереджено понад 58 мільйонів одиниць зберігання різних видів документів Національного архівного фонду.

Різдво є святом, встановленим в спогад про народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят і є державним святом у більш ніж 100 країнах світу. Католицька церква відзначає Різдво 25 грудня.

Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є спірним і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов'язаний з приходом в цей день язичницького свята "Народження Сонця Непереможного", який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.

Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався через одночасне святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, в результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припадало на день зимового сонцестояння.

Свято католицького Різдва Христова має п'ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів післясвята. Напередодні свята, або в день навечір'я (24 грудня), дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву Святвечір (по-російськи - Сочельник), оскільки в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст Святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зірки. У навечір'я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов'язані з Різдвом Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на зорі й удень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога-Отця, у лоні Богоматері й у душі кожного християнина.

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної і Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її стали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського древа з рясними плодами.