6 січня - Різдвяний святвечір, 7 січня - Різдво Христове

Довідка "SQ". Вечір 6 січня - Різдвяний святвечір, переддень Різдва Христового. У народі його також називають "коляда". Святвечір - завершальний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день в їжу можна було приймати лише так зване сочиво - розмочені зерна пшениці з медом і фруктами. Ця традиція і дала назву святу. У Різдвяний святвечір до "вечірньої зірки", тобто до вечірніх співів за богослужінням "Волхви ж із зіркою подорожують", нічого не їли і не сідали за стіл. З появою ж на небі першого вогника, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя, можна починати святкувати.

За традицією, кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватися до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час вечері не можна виходити з-за столу і голосно розмовляти. У переддень Різдва в старовину обов'язково клали на стіл пучок свіжого сіна - на згадку про ясла, в які поклали новонародженого Ісуса. Стіл накривали білосніжною скатертиною і розставляли на ньому дванадцять страв - за кількістю апостолів, - і всі страви були пісними. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є кутя. Протягом 12 днів, в які тривають святки, аж до Хрещення, кутя повинна стояти на найпочеснішому місці в будинку. Після закінчення вечері діти несли вечерю своїм хрещеним, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби, а молодь йшла колядувати.

Після закінчення церковної відправи 7 січня родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Після обіду прийнято ходити в гості. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. На вечір розпочинаються з новою силою святкові гуляння з виставами, влаштовується вертеп - своєрідну виставу, головними дійовими особами в якій є Коза, Пастух та інші.

Рождесто Христове - одне з головних християнських свят, встановлене на честь народження у плоті Ісуса Христа. У східних християн відзначається 7 січня (у західних - 25 грудня). У православ'ї входить до числа дванадесятих свят.

Згідно з церковним переказом, 7 січня у невеликому містечку Віфлеємі народився Богонемовля, Син Божий. Ісус Христос народився надприродним чином від Діви Марії, Богородиці. У нього навіть не було колиски, як у всіх дітей, не було і пристановища - він народився за містом, в печері, і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями божественного немовляти були пастухи, яким ангел сповістив про Різдво Христове: "Я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовім Спаситель, Який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину сповиту , що в яслах лежатиме "(Лк 2,10-12). В цей час з дарами Царю Світу зі сходу йшли волхви (древні мудреці). Вони чекали, що незабаром на землю повинен прийти великий Цар Світу, а чудова зірка вказала їм шлях до Єрусалиму. Волхви принесли Немовляті дари: золото, ладан і смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як Царю у вигляді данини, ладан - як Богу, а смирну - як людині, яка має померти (смирної в ті часи помазували померлих).

Різдво Христове завершує сорокаденний Різдвяний піст (свята Чотиридесятниця). Після Різдва наступають святки - святі дні, або 12 днів, протягом яких відзначається свято.

В Україні 7 січня є державним святом і вихідним днем.