Цього року виповнюється п'ять років із дня відкриття Почесного консульства Республіки Словенії в Харкові.

27 липня 2012 Міністерство закордонних справ України розширило округ, у межах якого Почесний консул Республіки Словенія в Харкові виконує свої функції. У даний час він охоплює не тільки Харківську, але й Полтавську, Запорізьку, Сумську та Дніпропетровську області. Про реалізацію найбільш значущих проектів та перспективи співробітництва між нашими державами читачам "Вечірнього Харкова" розповів Почесний консул Республіки Словенія Анатолій Бондаренко.

Підтримку може отримати будь-яке підприємство

- Анатолію Михайловичу, наскільки я пам'ятаю, уряд Словенії прийняв рішення про розширення консульського округу на територіях Дніпропетровської, Запорізької, Сумської та Полтавської областей ще в 2010 році. Чому ця ініціатива була втілена в життя лише через два роки?

- Процедура прийняття рішення про відкриття Почесного консульства в регіоні, а також про розширення його сфери дії на інші регіони - непроста. Таке рішення приймається спочатку урядом і МЗС представницької сторони, а потім МЗС України, вивчивши доцільність, або підтримує, або відхиляє його. Зазвичай така процедура займає півтора-два роки. Так було і в нашому випадку.

- Розкажіть, які завдання стоять перед Почесним консульством?

- Одними з головних завдань Почесного консульства Республіки Словенія в Харкові є встановлення та зміцнення відносин у сфері науки, освіти та культури, а також налагодження ділових зв'язків між українськими та словенськими підприємствами в різних галузях промисловості і сільського господарства. Ми надаємо інформаційну підтримку зацікавленим особам у пошуках партнерів і ринків з боку як Республіки Словенії, так і України.

- А яку конкретно допомогу надає Почесне консульство харківським підприємствам?

- Хотілося б відзначити, що серед підприємств, яким надаємо інформаційну допомогу, є підприємства різних форм власності, у числі яких і великі державні, і невеликі приватні підприємства різних організаційно-правових форм. У першу чергу це інформаційна підтримка, тобто надання відомостей про ті підприємства і компанії Словенії, які шукають партнерів і хотіли б вийти на ринок України та Харківщини. При цьому консультації надаються на всіх етапах роботи: починаючи від пошуків компетентних партнерів і закінчуючи вирішенням питань щодо організації переговорів і висновку контрактів. Таким чином, ми здійснюємо маркетингову та організаційну підтримку ініціатив як зі словенською, так і з української сторони.

У даному напрямку одним із наших кращих партнерів є асоціація "Українсько-Cловенський союз підприємців", що об'єднала у своїх лавах українських і словенських підприємців і бізнесменів. Ця громадська організація, створена в 2009 році за фінансової та організаційної підтримки уряду Республіки Словенії, захищає інтереси підприємців, представляє їх у державних установах, ділових колах України та Словенії, міжнародних економічних структурах, у тому числі і ЄС. Українсько-Cловенський союз підприємців займається просуванням бізнес-проектів в Україні та Республіці Словенії, встановлює ефективні ділові, економічні, виробничі, культурні, соціальні зв'язки між представниками українського та словенського бізнесу, а також державними установами та громадськими організаціями обох країн. Окрім того, асоціація займається пошуками іноземних партнерів, організовує для бізнесменів форуми, з'їзди, конференції, дебати, виставки.

Українських бізнесменів приваблює ринок Словенії

- Інтерес словенських підприємств до ринку України зрозумілий, адже дві третини обсягу ВВП Словенії експортується. А ось чи привабливий ринок Словенії для українських компаній?

- Безумовно. Україна відновлює свій промисловий потенціал, росте виробництво; вироблена українськими підприємствами продукція може бути конкурентоспроможною в країнах Європи і світу як за ціною, так і за якістю. У зв'язку з цим багато вітчизняних підприємців неодноразово зверталися до нас за допомогою, і ми надавали сприяння щодо виходу на словенський ринок. Хотілося б відзначити, що подібний інтерес був проявлений не тільки харківським бізнесом, але і підприємцями з інших регіонів - Дніпропетровська, Запоріжжя, Херсона, Полтави.

- Що ж це за компанії і які сфери співробітництва їм найбільш цікаві?

- Подібна інформація є комерційною таємницею даних компаній і захищається законом. Що ж стосується сфер співробітництва, то прикладів тут можна навести безліч. Серед них - доцільність і можливість перенесення в Словенію виробництва, відкриття представництв і філій (європейського офісу), пошук будівельних підрядів. Великий інтерес українські бізнесмени проявляють до інвестицій у будівництво альтернативних джерел електроенергії Словенії.

Виходить, що український бізнес розглядає Словенію як ворота, що відкривають шлях на ринки країн ЄС, а також Хорватії, Сербії, Чорногорії, Македонії, з якими у Словенії налагоджені давні і хороші ділові зв'язки. У Словенії порівняно з іншими країнами ЄС не дуже високий рівень заробітних плат, зате дуже кваліфіковані фахівці, що володіють, як правило, двома-трьома мовами, включаючи російську, англійську, сербсько-хорватську. Саме в подібних перевагах Словенії дуже зацікавлена Росія. Досить подивитися на розміри посольства Російської Федерації в країні, населення якої всього два мільйони чоловік, а також на розміри і масштаби діяльності культурного центру Росії в Любляні.

Саме час зайняти лідируючі позиції на ринку

- Анатолію Михайловичу, а як на економіці Словенії відбилася світова криза, яка, напевно, зачепила і цю країну?

- Республіка Словенія, на відміну від інших східно-європейських країн - Угорщини, Чехії, Польщі, увійшла в єврозону за кілька років до початку кризи. Словенські компанії встигли отримати багато дешевих європейських кредитів, які услужили їм погану службу - розслабили і підірвали конкурентоспроможність словенських компаній, поставивши під загрозу їх розвиток. Вигодами від дешевих єврогрошей насолоджувалися і словенські банки. У результаті переходу на євро Словенія втратила одну з головних переваг країн Східної Європи - відносно недорогу робочу силу. І якщо в ході кризи ті ж Польща, Угорщина, Чехія девальвували свою валюту на 20%, тим самим підтримавши економіку своїх країн, відновивши конкурентоспроможність національних компаній, зберігши привабливість своїх ринків перед іноземними інвесторами, то Словенія цього зробити не змогла, оскільки знаходиться в зоні євро.

- Наскільки успішно країна долає наслідки економічної кризи? Напевно, уряд робить кроки для оздоровлення економіки країни...

- Ви маєте рацію, але хотілося б відзначити, що уряд Республіки Словенія не схильний замовчувати або не бачити хвороби економіки - він налаштований на непопулярні реформи і в економіці, і в соціальній сфері. До того ж не варто забувати, що Словенія - член великої і сильної команди під назвою Європейський союз. Я впевнений: нація, яка впоралася з кризою після розвалу Югославії на початку 1990-х, впорається і з цією кризою.

- На початку серпня світове рейтингове агентство Standard & Poor's знизило рейтинг Словенії. Чим це загрожує економіці? Можливо, Любляна скоро теж, як Іспанія і Кіпр, звернеться за допомогою до ЄС і МВФ?

- У першу чергу зниження рейтингів держоблігацій пов'язане з тим, що у трьох найбільших банків країни - Nova Ljubljanska Banka (NLB), Nova Kreditna banka Maribor (NKBM) і Abanka Vipa багато "поганих" кредиторів і необхідні засоби для вливання капіталу і підвищення їх ліквідності. І це, дійсно, проблема, яку можна вирішити двома шляхами:

1) підвищити капітал банків на суму до 3-4% ВВП Словенії або створити державне агентство, яке буде купувати "погані" кредити у комерційних банків за їх реальною вартістю;

2) або ж звернутися в ЄЦБ і за рахунок перекредитування підвищити свою ліквідність, як це зробила Іспанія.

Важка фінансова ситуація посилюється слабким зростанням економіки. Словенія сильно залежить від експорту, і 72% експорту припадає на країни ЄС, головним чином Німеччину, Італію, Францію, Австрію. Маржа на цих ринках для словенських компаній значно нижча, ніж на тих, що розвиваються - таких як Україна, Росія. Упевнений, що уряд Словенії, скорочуючи витрати, а також провівши восени реформи, пов'язані з банками, впорається з проблемами.

- Ви представляєте інтереси Словенії в Харкові, а тепер ще й у Дніпропетровському, Запорізькому, Полтавському і Сумському регіонах. Що б ви порадили словенським компаніям та інвесторам?

- Хочу сказати, що якби більше словенських компаній стукали на український ринок, що розвивається так, як це роблять RIKO, Litostroj Steel LTD, Gorenje, Iskratel, Gostol-Gopan, KRKА, Factor Banka, то криза в Словенії проходила б "м'якше". Словенським компаніям потрібно сміливіше і активніше приходити на український ринок, використовуючи свої конкурентні переваги, займати місце на ринку, який налічує 46 млн осіб. Через Україну можна працювати і в Росії, використовуючи традиційно хороші ділові і дружні зв'язки з цією країною. Словенцям треба використовувати те, що ми ментально близькі нації, наші мови схожі (у словенській та українській мовах 1100 однокореневих слів!).

- І наскільки я розумію, навіть незважаючи на економічну кризу, інтерес до інвестування в Словенію зберігається.

- Усім відома теза, що криза - шлях до прогресу. Це природний хід розвитку економіки. Даний час дає унікальні можливості для розвитку бізнесу. Для тих, хто прагне до розвитку, зараз саме час додаткових можливостей, коли можна випередити свого вчорашнього конкурента і зайняти лідируючі позиції на ринку. Скажу так: інтерес до виходу на ринок Словенії в останні два роки значно вище, ніж в 2007-2008 роках. На підтвердження моїх слів зазначу, що 20-21 вересня цього року в Республіці Словенія пройде саміт "Прямі іноземні інвестиції в Словенію: від риторики до дії".

Не кожного року президенти відвідують Харків

- Анатолію Михайловичу, цього року Почесне консульство Словенії в Харкові відзначає п'ятиріччя з дня заснування. Поділіться, які найбільш значимі проекти були реалізовані за цей час у нашому регіоні з вашою допомогою?

- За такий невеликий період діяльності за підтримки Почесного консульства Республіки Словенія проведені наступні заходи:

• 2007 року було укладено Меморандум про співробітництво між Харківською областю та Міністерством економіки Словенії;

• реалізований інвестиційний проект словенським банком Factor Banka в сфері нерухомості - житловий комплекс європейського рівня "Будинок на Набережній";

• незважаючи на кризу, продовжується інвестиційне співробітництво зі словенським банком Factor Banka з будівництвом житлового комплексу "Аксіома" на пр.Леніна (м."Наукова");

• компанії RIKO продовжила співпрацю з харківськими машинобудівними компаніями та укладання контрактів.

Значним кроком до більш ефективної співпраці ділових кіл наших країн стало офіційне відкриття Почесного консульства України в місті Крань (Словенія) в березні цього року. Очолив його словенський бізнесмен, голова ради асоціації "Українсько-Cловенський союз підприємців" (УССП) Санді Брезовнік.

Широкі перспективи відкриває і підписання в словенському Маріборі побратимського договору між нашими містами. І, звичайно ж, знаковою подією для наших країн став візит до Харкова президента Словенії Данила Тюрка у жовтні 2011 року. Тоді на бізнес-форумі, що зібрав близько 1000 представників українських та словенських бізнес-кіл, у присутності глави європейської держави було укладено контрактів між харківськими та словенськими компаніями більш ніж на 60 мільйонів євро.

Як патріот України і харків'янин хочу сказати: якби в Харкові і в інших регіонах України було більше представництв інших країн ЄС та світу, упевнений - харків'яни, українці від цього тільки виграли б.

- Так, не кожен рік президенти європейських країн удостоюють увагою Харків. Анатолій Михайлович, чи означає це, що відносини між Україною та Словенією перейшли на новий рівень? Як оцінює ділову співпрацю двох країн голова дружньої нам держави? І які враження залишилися у нього від візиту до Харкова?

- Здається, візит президента Республіки Словенія Данила Тюрка до Харкова, дійсно, став новим етапом у розвитку відносин між Україною та Словенією. Програма його перебування в Харкові була дуже насиченою. Президент не тільки взяв участь в українсько-словенському бізнес-форумі, але також зустрівся з керівництвом області та міста і навіть прочитав лекцію для студентів та викладачів в ХНУ ім. В.Н.Каразіна. До речі, в університеті високого гостя посвятили в почесні професори. Цікаво, що президенту Словенії в Харкові дуже сподобалося, він навіть сказав, що "почуває тут себе як вдома".

Щодо ділового партнерства, то підписання конкретних договорів з країною, яка з 2004 року перебуває в Європейському союзі, - це сигнал усьому європейському співтовариству, що з Харковом сьогодні можна мати бізнес-інтереси і реалізовувати проекти, які працюють на економіку держави. Словенія всіляко підтримує європейські прагнення України і готова поділитися своїм досвідом і в економіці, і в політиці, і в правових питаннях, щоб пришвидшити процес української євроінтеграції.

Президент Словенії зазначив, що економічне співробітництво між нашими державами дуже добре розвивається в сферах фармацевтики, виробництва побутової техніки, автоіндустрії, телекомунікацій, хімічної промисловості. При цьому він уточнив, що існує великий потенціал і в інших сферах, особливо в інвестиційних напрямках і сільськогосподарському виробництві. Данило Тюрк звернув увагу на те, що Україні потрібно доводити стандарти розвитку сільського господарства до європейських. Адже наступного десятиліття потреба в екологічно чистих продуктах харчування зросте. Словенці цей шлях пройшли і готові надати необхідну підтримку Україні.

Тематичні виставки допомагають налагодити ділові контакти

- Анатолію Михайловичу, які ще кроки робляться для того, щоб словенські та українські підприємці ближче познайомилися з секретами ведення бізнесу за кордоном?

- З цією метою проводиться маса всіляких заходів. Це і круглі столи, і конференції, і презентації, і тематичні виставки ... Наприклад, у серпні минулого року харківська делегація відвідала 49-у Міжнародну аграрно-продовольчу виставку в Словенії, у ході якої ознайомилася з інноваційними рішеннями і технологіями в галузі сільського господарства, провела низку зустрічей з представниками словенських компаній, встановила нові контакти і обговорила можливі напрямки співпраці .

У вересні минулого року в Торгово-промисловій палаті Республіки Словенії відбувся семінар для словенських ділових кіл "Як працювати з Україною". Захід дуже зацікавив потенційних словенських інвесторів, які мають намір інвестувати в Україну: в енергетичний, екологічний, високотехнологічний і інші сектори економіки. Особливу увагу інвесторів привернула презентація інвестиційних проектів Харківського регіону.

У жовтні минулого року в Харкові величезний інтерес викликала виставка словенської архітектури: "Словенія. Майстри та архітектурні стилі ХХ століття".

У березні цього року вперше в Харкові пройшла презентація та дегустація виноробні зі Словенії Crnko. Родзинкою дегустаційного вечора стала унікальна пляшка ігристого вина Oceanus, виробленого за спеціальною технологією - єдиною в Євросоюзі.

- А чим ще ви плануєте зацікавити бізнесменів у нинішньому році?

- У вересні цього року в словенському місті Целє відбуватиметься 45-та Міжнародна торговельна виставка MOS-2012. На сьогоднішній день MOS є однією з найбільших багатогалузевих виставок споживчих товарів та інвестицій у країнах Балканського півострову. Уже більше 40 років виставка збирає найбільші і найперспективніші компанії зі Словенії, Австрії, Хорватії, Німеччини, Сербії, Чехії, Угорщини, Азербайджану, Грузії, Катару, Індії, Індонезії і Таїланду.

Тут будуть представлені традиційні напрямки: металургія і металообробка, деревообробка та столярні вироби, меблі і дизайн, будівництво, покрівля та оздоблювальні матеріали, системи опалювання та охолодження, телекомунікації, спорядження для спорту та активного відпочинку, обладнання для сільського господарства, автомобілі, басейни та системи очищення води. Особливу увагу на МОS-2012 буде приділено енергетичному сектору, в якому будуть представлені інноваційні рішення для альтернативних та відновлювальних джерел енергії. У ході цієї виставки словенські та іноземні компанії зможуть обмінюватися інформацією про свої ринки, одержати консультації про ведення бізнесу за кордоном, ознайомитися із законодавством цікавих для них країн, а також знайти потенційних партнерів.

У туристичному секторі криється великий потенціал

- Анатолію Михайловичу, Словенія - дуже гарна країна, з унікальною культурою і багатими традиціями. Напевно, наші стосунки з нею не обмежуються тільки розвитком ділових зв'язків. Які ще напрямки українсько-словенської співпраці здаються вам перспективними?

- Хотілося б відзначити, що відчувається непідробний інтерес харків'ян до невеликої за українськими мірками альпійської країні, до її культури, народу, традицій ... Тому, думаю, дуже великий потенціал криється в туристичному секторі. У цьому відношенні Словенія воістину унікальна країна - на порівняно невеликій території можна оцінити привабливість гірських ландшафтів і ідилічний колорит словенської рівнини, середземноморський шарм Адріатичного узбережжя і середньовічний характер міських вулиць і фортечних стін Любляни та Марібора. До того ж у Словенії - безліч термальних джерел, вельми популярних у Європі. І кожен термальний курорт має розвинену інфраструктуру європейського рівня. А це ще одна сфера співробітництва - медичний туризм.

Ми також намагаємося активно підтримувати ініціативу з проведення культурних і просвітницьких заходів. За нашої підтримки пройшли виставка творів словенських митців "Сучасне словенське мистецтво" і виїзний пленер харківських художників "Словенія очима харків'ян" із наступною експозицією в рамках Міжнародного ярмарку туризму.

- До речі, цього року Харків уклав угоду про партнерські відносини зі словенським містом Марібор - одним із кращих туристичних міст Словенії, яке в 2012 році було визнане столицею європейської культури.

- Цілком правильно. З боку Харкова договір підписав міський голова Геннадій Кернес, з боку Марібора - мер Франц Канглер. І в першу чергу партнерство наших міст передбачає співпрацю в сферах туризму, культури, спорту та освіти.

У Харкова з цим словенським містом давні зв'язки. Останнім часом харків'яни неодноразово зустрічалися з маріборцями на найрізноманітніших майданчиках - наприклад на футбольному полі (у липні минулого року "Металіст" грав із восьмиразовим чемпіоном Словенії командою "Марібор") або під час різдвяного ярмарку на площі Свободи, де маріборці поряд з іншими іноземними містами представляли свої товари. У квітні цього року офіційна делегація Марібора на чолі з начальником Туристичного офісу Міланом Раждевчеком взяла участь у V міжнародному туристичному форумі "Харків: партнерство в туризмі". Найактивнішу участь брали маріборці і в роботі Молодіжного волонтерського табору чемпіонату Європи з футболу 2012 року в Харкові. До слова, під час Євро-2012 наше місто відвідала невелика група уболівальників зі Словенії, хоча збірна Словенії у фінальній частині чемпіонату участі не брала.

Окрім того, партнерство наших міст дає можливість налагодити співпрацю між університетами Харкова та Марібора та організувати обмін студентами. Так, ХНУ ім. В.Н. Каразіна підписав договір про співпрацю з університетом Марібор. Документ скріпили підписами ректори вишів Віль Бакіров і Даніель Реболж. Слід зазначити, що Маріборський університет входить в топ-15 найбільш престижних університетів Центральної та Східної Європи, так що інтерес до співпраці з ним проявили й інші ВНЗи, зокрема НТУ ХПІ, Харківський національний медичний університет і Харківський національний економічний університет (ІНЖЕК).

"Словенія повинна бути впізнаваною в сусідніх регіонах"

- Анатолію Михайловичу, поділіться планами Почесного консульства на майбутнє. Зокрема, які перспективи відкриває для Почесного консульства розширення меж округу?

- Міністерство закордонних справ Словенії, посол Республіки Словенія в Україні пані Наташа Прах поставили завдання розширювати контакти з сусідніми регіонами: Дніпропетровськом, Запоріжжям, Сумами, Полтавою, і ми будемо працювати в цьому напрямку. Упевнений, ми станемо майданчиком для комунікацій між бізнесменами з цих регіонів і словенськими компаніями, між органами державної влади в цих містах і такими ж установами в Словенії. Досвід братської слов'янської країни буде цікавий нашим містам в галузі впровадження сучасних технологій з утилізації твердих побутових відходів, енергетики, підвищення енергоефективності, машинобудування і т.д. Україні дуже потрібні іноземні інвестиції, і ми будемо намагатися залучати їх зі Словенії. А для цього потрібно спілкуватися один із одним, пізнавати один одного.

Словенія має бути впізнаваною в сусідніх регіонах, як упізнавана вона в Харкові! Це і є першочергове завдання, яке стоїть перед нашою невеликою командою Почесного консульства Республіки Словенії в Харкові.

Словенія інтегрована в економічну структуру Європи

Республіка Словенія - альпійська держава на півдні Центральної Європи. На заході межує з Італією, на півночі - з Австрією, на північному сході - з Угорщиною, на сході і півдні - з Хорватією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря. Назва країни походить від назви народу - словенці. Спочатку Словенія входила до складу Югославії. У результаті референдуму, проведеного 25 червня 1991 року, 88,2% словенців висловилися за проголошення незалежності Словенії. Сьогодні держава є членом Євросоюзу, ООН, входить до Ради Європи та НАТО. Населення країни становить близько 2 млн. осіб, національна валюта - євро. Економіка країни орієнтована на експорт. Словенія має високий рівень індустріалізації. За двадцять років незалежності країна дуже потужно зробила крок вперед, ставши повноправним членом ЄС.