У понеділок, 20 вересня, з'явилася інформація, що ситуацією зі зникненням Климентьєва занепокоївся аж Євросоюз. Крім того, Євросоюз занепокоївся проблемою свободи слова в України. Крім стурбованості, Євросоюз висловив надію на прогрес у розслідуванні кримінальних справ, що стосуються журналістів, і привітав запланований на жовтень візит до Києва постійного представника ОБСЄ з питань свободи мас-медіа Дуні Міятович з метою отримати з перших рук інформацію, пов'язану зі свободою ЗМІ в Україні.

Те, що чиновники Євросоюзу пов'язали зникнення Климентьєва з питанням свободи слова в Україні, наочно показало, що розбиратися в деталях їм ніколи. Очевидно, їх інформованість спирається лише на листи активістів громадських об'єднань, інакше прізвище Климентьєва в обіг не потрапило б: надто вже несхожий Климентьєв на журналіста, що працює за ідею. Та й інформація про те, що на рахунках Климентьєва правоохоронці заморозили 200 тисяч доларів США, а під час обшуку вдома знайшли 37 тисяч євро, істотно підмочила імідж зниклого "журналіста-правдолюба".

Взагалі, дивна позиція європейських чиновників іноді дивує. Здається, що вони чують дзвін, але не мають не найменшого уявлення, звідки він. Наприклад, щоб переконатися в тому, що свобода слова в Україні є, достатньо подивитися декілька харківських телеканалів і почитати деякі місцеві газети та інтернет-сайти. Тут єврочиновники знайдуть жадану "свободу слова", причому в таких формах, які їм, вихованим на принципах толерантності, і не снилися.

І добре, якщо б долею Климентьєва турбувалися тільки в Євросоюзі. Але й наша українська Верховна Рада прийняла постанову про звіт тимчасової слідчої парламентської комісії з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. У документі, зокрема, передбачено невідкладно заслухати на засіданні Верховної Ради звіти генерального прокурора Олександра Медведька і міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова про хід розслідування справи про зникнення Василя Климентьєва та інших резонансних справ, пов'язаних із захистом прав журналістів.

Треба думати, що, на відміну від єврочиновників, депутати Верховної Ради вміють розрізняти "свободу слова" і "свободу платного слова". Але постанову все ж прийнято. Причина цього може бути тільки одна: не хочуть наші депутати вдарити в бруд обличчям перед Європою - раз там заклопотаність висловили, то і нам тут треба якось потурбуватися. Ось і турбувалися.

У середу, 22 вересня, ситуацію зі зникненням Климентьєва прокоментувала людина, яку намагалися зробити головним фігурантом скандалу, - голова ДПА у Харківській області Станіслав Денисюк. За словами Денисюка, спроби зганьбити його добре ім'я через пресу робилися і раніше, пов'язані з його професійною діяльністю. А що до Климентьва, то головний податківець області заявив: "Якщо б не історія зі зникненням В.Климентьєва, я б про цю людину і не згадав. Я бачив його один раз у житті, тому, якби зустрів його на вулиці, то не впізнав би, напевно". Крім того, Денисюк роз'яснив ситуацію із дачею, яка стала об'єктом пильної уваги Климентьєва та його підлеглих. Дача у головного податківця за нинішніми мірками не розкішна - не 32 га, як повідомляли правдолюби-любителі, а 90 соток. Усі дозвільні документи на будинок і ділянку, за словами Денисюка, у нього є, і ховати йому нічого. Загалом, судячи з усього, спроба "прив'язати" Денисюка до зникнення Климентьєва закінчиться нічим.

Тепер про вибори. У стані "регіоналів", схоже, панує оптимістичний настрій. Так, заступник голови облорганізації Партії регіонів з планування виборчої кампанії, віце-губернатор Євген Савін заявив, що обласні "регіонали" розраховують на місцевих виборах перемогти у всіх мажоритарних округах області. Запорукою цього стане те, що висуватися від Партії регіонів у мажоритарних округах будуть тільки "найбільш впізнавані і сильні її члени".

Взагалі, представники Партії регіонів іноді схильні прикрашати дійсність, але не в цьому випадку. Справа в тому, що "найбільш впізнаваних і сильних членів" в опозиції практично немає. А єдиний опозиціонер, якого можна назвати "впізнаваним" і умовно "сильним", буде балотуватися в мери, тому в депутати за "мажоритаркою" не піде. Так що 50% у радах усіх рівнів "регіоналам" гарантовано.

До речі, про найпізнаванішого опозиціонера. У вівторок, 21 вересня, голова Харківської облорганізації партії "Батьківщина" Арсен Аваков заявив журналістам, що за ним встановлене стеження. "Мене регулярно прослуховують: усі мої телефони, дружини, сина, а також мій офіс, Фонд цивільних ініціатив. Крім того, за мною встановлено зовнішнє спостереження, біля мого офісу на вулиці Сумській, 88 постійно чергує машина, в якій сидять люди в цивільному . Коли до них підходить людина з камерою і мікрофоном, вони одразу ж їдуть", - повідомив Аваков.

Окрім того, Арсен Аваков зробив заяву ще більш цікаву: за його словами, він неодноразово намагався з'ясувати в облуправлінні СБУ причини такої уваги. "Я регулярно пишу листи до СБУ Харківської області з питанням: "Чому ви мене прослуховуєте?" І регулярно отримую відповідь: "Ні, ми вас не прослуховуємо". Але оскільки у нас в суспільстві достатньо чесних людей, я маю зворотну інформацію. І, дасть Бог, настане час, коли ті люди, які зараз порушують закон, відповідатимуть за це", - зазначив А.Аваков.

На жаль, Арсен Борисович не збагнув, що порушили закон, перш за все, ті, хто "злив" йому інформацію про прослуховування. Справа в тому, що подібні відомості підпадають під категорію держтаємниці, і їх розголошення тягне за собою не тільки дисциплінарну, але в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Оприлюднивши ці відомості, екс-губернатор банально "підставив" тих самих "чесних людей", які повідомили йому про прослуховування телефонів. Тому що якщо прослуховування телефонів дійсно має місце, то обласне СБУ або МВС зараз зайнято, в тому числі, тим, що обчислює "чесних" у розумінні екс-губернатора людей. На кар'єрі цих співробітників спецслужб, очевидно, можна буде поставити хрест. Утім, цілком можливо, і стеження, і прослуховування - плід уяви екс-губернатора.

І наостанок - про політичних гравців поменше. Харківські соціал-демократи (об'єднані) мають намір висунути свого кандидата на посаду міського голови. Про це повідомив заступник голови СДПУ (о), секретар Харківського обласного комітету СДПУ (о) Віктор Намчук. За його словами, ім'я кандидата буде названо після партійної конференції, запланованої на 27 вересня. СДПУ (о) - політична сила неабияк призабута, навіщо їй включатися у виборчу гонку - незрозуміло. Тим більше що СДПУ (о) неодноразово намагалася повернутися у велику політику, і щоразу - невдало.

Народна партія Володимира Литвина не впевнена, чи буде висувати кандидатів на пост мера Харкова. Про це в Харкові у п'ятницю заявив сам Литвин. Народна партія, незважаючи на назву, не є лідером народних симпатій, і шанси на мерство у її кандидата - нульові. Однак не за горами вибори до парламенту, а тому Народної партії буде не зайвим нагадати про себе хоча б активною участю у місцевих виборах. Адже шанси залишитися у великій політиці, на відміну від СДПУ (о), у неї все ж є.

Партія "Український демократичний альянс за реформи" (УДАР) Віталія Кличка з’явилася в Харкові, як "здрастє" серед ночі, і заявила, що висуватиме своїх кандидатів у депутати місцевих рад і у мери міст Харківської області. Звідки візьметься стільки кандидатів, УДАРівци не уточнили, повідомивши лише, що Харків незабаром відвідає їхній лідер - Віталій Кличко. Очевидно, він розраховує, що своєю персоною допоможе подолати партії тривідсотковий бар'єр.

А ось партія "Відродження" вирішила не мудрувати лукаво і зробила ставку на фаворита. У п'ятницю, 24 вересня, обласні організація Партії регіонів і партії "Відродження" підписали угоду про співробітництво і взаємодопомогу. Згідно угоди, що діє до 1 січня 2012 р., члени партії "Відрождення" будуть балотуватися до місцевих рад Харківської області від Партії регіонів.