Сергій Рахманін: "Політична журналістика: філософія, епос і пафос"

Журналіст видання "Дзеркало тижня" Сергій Рахманін 18 грудня провів в інформагентстві "STATUS QUO" семінар-тренінг для журналістів у рамках проекту "Практична журналістика". Тема тренінгу - "Політична журналістика: філософія, епос і пафос". Рахманін приділив увагу тому, як повинен працювати журналіст з політиками, як побудувати інтерв'ю з ними, чим відрізняється інтерв'ю в різних форматах ЗМІ (газета, ТБ, радіо), як написати якісний текст.

На переконання Рахманіна, журналіст повинен бути цікавим, переконливим і компетентним: "Його повинні дивитися, читати, слухати. Журналіст повинен бути переконливим, інакше він може виглядати смішним, і компетентним, інакше йому потрібно змінювати професію". Щоб цього домогтися, журналісту варто максимально розширювати своє коло спілкування - спілкуватися з людьми різних поглядів, політичних переконань, соціальних верств, не замикатися у своєму колі, не "варитися у власному соку". Журналіст повинен виховувати в собі критичне мислення і постійно займатися самоосвітою. "Голова журналіста - це колосальний накопичувач інформації. Ти повинен постійно чомусь вчитися. Для журналіста непотрібної інформації не буває в принципі - ти ніколи не знаєш, коли і де тобі це знадобиться", - розповів Рахманін.

Журналістам, які хочуть писати якісні тексти, Рахманін порадив менше читати газет і більше читати літератури, як класиків, так і сучасних авторів. Читаючи таких авторів, як Маріо Варгас Льоса або Федір Достоєвський, вчишся відмовлятися від словесних шаблонів, знаходиш "свою", авторську мову, слово, яке "чіпляє" читача. За його словами, в авторській журналістиці також необхідні емоції. При створенні текстів потрібно враховувати те, що політики не завжди керуються логікою, а часто - тими ж емоціями. "Безліч рішень у політиці відбувається під впливом особистих чинників - заздрості, ревнощів, образи. Про це не завжди потрібно писати, але ігнорувати це не можна" - відзначив Рахманін.

Він зазначив, що написати якісний текст непросто. "За 30 років роботи в журналістиці я написав текстів шість, які повністю подобаються мені самому", - сказав Рахманін.

Він детально зупинився на принципах побудови інтерв'ю, зокрема, політичного. Журналіст дав декілька рекомендацій: не ставити запитань респонденту за темою, в якій журналіст некомпетентний; не намагатися виглядати розумнішим і інформувати, чим це є насправді; уникати "закритих" питань, які припускають відповідь "так" або "ні", виключаючи ті випадки, коли це необхідно для з'ясування суспільно значущої інформації; не ставити запитань, на які респондент уже неодноразово відповідав. У разі цих помилок респондент, як правило, втрачає інтерес і до журналіста, і до розмови. "Готуйтеся до інтерв'ю, збирайте інформацію, щоб розуміти, які теми можуть бути для співрозмовника гострими. Ніколи не починайте розмову з тієї теми, яка особливо цікава співрозмовнику, інакше він проговорить на цю тему більшість відпущеного на інтерв'ю часу. Приберігайте ці теми на кінець розмови", - порадив Рахманін.

У побудові питань повинна дотримуватися певна архітектура, бесіда повинна бути цільною і логічною. Добре, якщо наступне питання логічно випливає з попереднього. У той же час журналіст повинен уважно слухати співрозмовника і коригувати свої питання залежно від сказаного співрозмовником. "Інтерв'ю - це цілісний текст, у якого два автори. Ваше головне завдання як журналіста - зробити цей текст цікавим. Якщо цього немає - мета недосягнута. Інтерв'ю - це певною мірою поєдинок, у якому ви повинні бути на рівні суперника", - розповів Рахманін.

На його думку, газетна журналістика є першоосновою журналістики взагалі - хороший газетний журналіст, як правило, зможе реалізуватися і на радіо, і на телебаченні, оскільки відчуває мову, вміє формулювати думки.

Рахманін торкнувся теми політичної аналітики. За його словами, аналітика, як і раніше, дуже затребувана, оскільки не так уже й багато людей, які можуть робити її якісно. Завдання аналітики - відповісти на питання, які назріли в суспільстві, пояснити, що стоїть за подіями. "Чого чекає обиватель від аналітичного матеріалу про вибори? Йому не важливо, скільки голосів набере Партія регіонів, і чи підпишуть угоду "УДАР" і "Свобода". Його хвилює, що буде після виборів, до яких результатів вони приведуть: чи будуть підніматися комунальні тарифи, чи вступить Україна до Митного союзу, чи стане земля товаром. Принцип аналітики - простими, доступними словами, які вінчають кропітку роботу, пояснити людям, що сталося", - розповів Рахманін. За його словами, написаний матеріал повинен бути зрозумілий пересічному читачеві, "вчительці з Вінниці".

За його словами, журналіст повинен вміти зібрати інформацію, відсіявши важливе від неважливого, знати кілька думок, спробувати зробити висновок, запропонувати прогноз розвитку подій. Предметом інтересу журналіста цілком можуть бути і чутки. "Чутка - це джерело інформації. Журналіст не повинен використовувати чутки, але враховувати їх зобов'язаний. Чутка може бути інформаційним приводом. Якщо ви зіткнулися з чутками, ви повинні зрозуміти, чи є можливість їх перевірити і чи має ця інформація суспільне значення.

За словами Рахманіна, певною мірою авторську політичну журналістику вбивають блоги. "Кожен тепер може відкрити свій сайт і бути там єдиним читачем і єдиним письменником, тому вимоги до журналістики впали. В той же час попит на журналістське слово залишається високим, ставлення до преси суперечливе - часто не вірять, але все одно читають", - розповів Рахманін.

За його словами, "в журналістиці кар'єри не буває", тому займаються цим не стільки через гроші, скільки через внутрішню потребу. "Ви ніколи не станете багатою людиною, працюючи журналістом. Ви можете використовувати свої зв'язки, напрацьовані в журналістиці, щоб стати піарником, рекламником або політиком. Але коли ви станете кимось з них, ви перестанете бути журналістом", - підкреслив Рахманін.