У Харкові у ході круглого столу "Свобода мирних зібрань. Європейські принципи і українська практика" презентували проект закону "Про свободу мирних зібрань". Круглий стіл пройшов 21 лютого у прес-центрі інформаційного агентства "STATUS QUO".
Як зазначив голова правління громадської організації "Інститут Республіка" (Київ) Володимир Чемеріс, в Україні є всі законні підстави застосовувати принципи європейського ставлення до мирних зібрань громадян. "Цей принцип полягає в тому, що не потрібно ставитися до учасників акцій, як до порушників. Представники влади повинні розуміти, що функція держави - захищати права громадян, у тому числі і тих, які проводять мирні зібрання. Виходячи з практики європейського законодавства, не можна забороняти як демонстрацію, так і контрдемонстрацію. Поки в Україні суди вирішують відмінити мирні зібрання у 90% випадків, у Європі - прямо протилежна практика, там судові заборони виносяться у виняткових випадках", - підкреслив він.
За словами В.Чемеріса, в Україні закон про мирні зібрання почали розробляти у 2005 р., у 2006 р. народний депутат Віктор Мусіяка подав законопроект до Верховної Ради (ВР). Після розгляду його відправили на повторне перше читання. Потім з'явився законопроект № 2450, який обмежував проведення мирних зборів і під тиском громадськості був знятий з розгляду. Зараз розроблено новий законопроект, який узгоджений Венеціанською комісією і буде поданий до Верховної Ради.
Як зазначив заступник начальника відділу організації служб управління охорони громадського порядку Головного управління МВС України в Харківській області Сергій Тарабанов, у цьому проекті закону його хвилюють деякі моменти. Зокрема, в проекті пропонується норма, при якій вибір місця проведення заходу не може служити причиною для його скасування. "А якщо громадянин побажає провести акцію на діючому будівництві? Хто буде відповідати за його безпеку? Або норма проекту про те, що тривалість проведення не можна обмежувати. Практика показує, що зазвичай акція триває годину, дві або три, а потім люди втомлюються і самі починають розходитися. Багато організацій пишуть заяви про те, що вони бажають проводити акцію безстроково, починаючи з такої-то дати. При цьому акції не проводяться. Але ж ми виділяємо співробітників для охорони заходу відповідно до законодавства, і вони змушені там знаходитися, нічим не займаючись", - зазначив С.Тарабанов.
Як зазначив начальник відділу громадської безпеки Харківського міського управління МВС України Сергій Бірбасов, у принципі всі рішення судів про скасування тих чи інших заходів були обдуманими. "Ми, зі свого боку, направляємо листа міській владі, в якому обґрунтовуємо пропозицію обмежити ті чи інші збори громадян. Наприклад, коли планується проводити смолоскипну ходу. У деяких місцях у місті небезпечно проводити такі заходи. Ми ж не знаємо, які це смолоскипи, сертифіковані вони і чи безпечні для перехожих і для тих, хто несе ці смолоскипи", - зазначив С.Бірбасов. Також правоохоронець звернув увагу на те, що іноді організатори заявляють, що в заході братиме участь тисяча осіб, і на такий захід для охорони громадського порядку направляється близько 20 співробітників міліції, а насправді в акції бере участь 10-20 осіб.
Довідка "SQ". Громадянська організація "Інститут Республіка" - аналітичний центр, заснований 1997 р. Сфера діяльності: моніторинг суспільних процесів, дотримання свободи зібрань, розробка законопрект, які стосуються прав людини.