До харківської облради на майбутніх місцевих виборах будуть балотуватися майже 600 кандидатів з 35 партій за партійними списками і 431 кандидат - за мажоритарними округами області. Харківська міська виборча комісія зареєструвала кандидатів у депутати міськради від 39 партій, а також 583 кандидати за мажоритарними округами. Комісія відмовилася зареєструвати колишнього депутата міськради В'ячеслава Картавих як кандидата в депутати від Прогресивної соціалістичної партії України. У міськвиборчкомі пояснили, що, згідно даних облуправління юстиції, Картавих є головою міської організації партії "Російський блок", а в документах, поданих до міськвиборчкому, сказано, що він безпартійний. Окрім того, комісія відмовилася реєструвати кандидатів у депутати міськради від партії "Російський блок", а також кандидата на посаду мера від цієї партії Володимира Іванова. У міськвиборчкомі відзначили, що документи «Російського блоку» було підписано головою міськорганізації партії Сергієм Коноваловим, хоча, за інформацією облуправління юстиції, очолює міськорганізацію Картавих.
На посаду харківського міського голови претендують 14 кандидатів: Арсен Аваков (ВО "Батьківщина"), Алла Александровська (КПУ), Андрій Білогрищенко (партія "Єдиний центр"), Євген Гутков (партія "Сильна Україна"), Олександр Денисенко (Народний Рух України ), В'ячеслав Д’яченко (Українська соціал-демократична партія), Володимир Дронов (Народно-демократична партія), Геннадій Кернес (Партія регіонів), Юрій Орел (партія "УДАР Віталія Кличка"), Наталія Пилипенко (партія "Союз"), Олександр Сирота (партія "Справедливість"), Ілля Тимохін (партія "Нова сила"), Олександр Шармар (партія "Громадська сила") та Ігор Швайка (ВО "Свобода").
Найбільші шанси зайняти мерське крісло - у Геннадія Кернеса та Арсена Авакова. За даними опитування, проведеного Інститутом проблем управління ім.Горшеніна, якби вибори мера відбулися найближчої неділі, то 16,8% харків'ян проголосували б за в.о. міського голови Геннадія Кернеса, 14,7% - за екс-губернатора, голови облорганізації «Батьківщини» Арсена Авакова. Інші кандидати в мери відстають від лідерів перегонів з великим відривом: Алла Александровська набрала б 6,8% голосів, Андрій Білогрищенко - 3,1%, Євген Гутков - 1,3%. Інші претенденти отримали б менше 1%. Близько третини харків'ян досі не визначилися зі своїм вибором. Неоднозначність фігури Геннадія Кернеса знайшла відображення в рейтингах довіри і недовіри харків'ян: ні за яких умов за нього не проголосували б 27,1% виборців, за Авакова не віддали б свій голос 20,4% опитаних. Директор інституту ім. Горшеніна Володимир Фесенко зазначив, що близько чверті харків'ян (25,4%) заявили, що довіряють Г.Кернесу, а 65,3% зазначили, що не довіряють йому. Також близько чверті харків'ян (25,3%) заявили, що довіряють А.Авакову, а 60,6% - не довіряють йому.
Цікаво, що, відповідаючи на запитання, за кого з кандидатів у мери Харкова ви б не проголосували за жодних умов, 57,1% городян вважали за краще відкрито не афішувати свою думку, вибравши варіант «важко відповісти». За словами Фесенка, у цьому випадку має місце «спіраль мовчання», до появи якої можуть приводити, зокрема, «чорні» кампанії, надмірний адміністративний тиск, залякування виборців ». Але цілком можливо, справа зовсім не в адміністративному тиску або залякуванні. «Спіраль мовчання», про яку говорив директор інституту ім. Горшеніна, - це теорія, згідно якої людина з меншою ймовірністю висловить свою думку на ту чи іншу тему, якщо відчуває, що знаходиться в меншості, тому що боїться відплати або ізоляції від більшості. Харків вважається містом «біло-блакитним". Схоже, саме це вплинуло на той факт, що більшість харків'ян вважало за краще не афішувати свою думку, адже ні про яке залякування виборців поки не говорила навіть опозиція.
У рамках передвиборчої кампанії минулого тижня Харків відвідав лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко. Але, схоже, Тігіпко цікавив громадськість перш за все як віце-прем'єр-міністр і один з авторів Податкового кодексу. Тим більше що про харківську «Сильну Україну» і сказати особливо нічого: ніяких гучних інформаційних приводів ця партія в місті не генерувала, яскравих особистостей громадськості не представила. Так що, загалом-то, цілком закономірно, що «Сильну Україну» рекламує в Харкові її лідер, причому робить це і з лайтбоксів, і особисто.
На посаді віце-прем'єра Сергій Тігіпко був більш ніж переконливий. Він випромінював упевненість у тому, що Податковий кодекс - документ надзвичайно корисний, а той, хто говорить про його недоліки, тексту в очі не бачив. За словами Тігіпка, гарантією того, що Податковий кодекс направлений на підтримку підприємців, а не фіскальних органів, є те, що пише його не податкова адміністрація, а представники Ради роботодавців, Ради підприємців при Кабміні, консалтингових компаній з Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельної палати. А той перший Податковий кодекс, який викликав острах громадськості і навіть бувалих депутатів Верховної Ради, був поганий і створювався він чиновниками з Мінфіну і податковій. Сергій Тігіпко був настільки переконливий, що йому хотілося вірити.
Напередодні візиту Тігіпко харківські підприємці провели мітинг проти прийнятого парламентом у першому читанні проекту Податкового кодексу. Головна претензія підприємців - норма, яка дозволяє "єдиноподатнику" мати річний прибуток у розмірі 300 тис.грн. замість 500 тис.грн., як зараз. Окрім того, підприємцю буде дозволено мати не десятьох найманих робітників, а двох. Цікаво, що Сергій Тігіпко наступного дня заявив, що ця норма введена для блага підприємців.
Візит ще одного віце-прем'єра - Андрія Клюєва - порівняно з візитом Сергія Тігіпка пройшов дуже тихо. Клюєв відвідав Лозову, де провів нараду, присвячену проблемі утилізації боєприпасів на території 61-го арсеналу. Він пообіцяв, що на ліквідацію наслідків аварії в Лозовій з держбюджету буде виділено близько 120 млн.грн. Віце-прем'єр також зазначив, що наразі йде зачистка так званої технічної території - працівники МНС знищують боєприпаси, розкидані на території арсеналу. За його словами, щодня знищується близько 20 т боєприпасів, а в цілому цього року утилізують 3 тис.т боєприпасів. Програма розрахована на два роки.
Обласна влада минулого тижня всерйоз перейнялася цінами на продукти харчування. У п'ятницю, 15 жовтня, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін провів інспекційну поїздку на Центральний ринок і ярмарок на пл.Свободи. Як відзначив Добкін, ціни на ринку і ярмарку - дуже різні. "Може скластися враження, що Центральний ринок знаходиться в одному регіоні, а ярмарок - в іншому. Хоча і там, і там представлені одні й ті ж виробники», - відзначив Добкін. За словами губернатора, різниця в цінах зумовлена об'єктивними і суб'єктивними причинами, зокрема, високою вартістю місця на ринку і послуг ветеринарної служби. З усім цим губернатор пообіцяв розібратися і навіть заявив, що ціни на продукти харчування можна знизити на 20-25%, застосувавши адміністративні методи наведення ладу.
Під час брифінгу за результатами ознайомлення з ціновою політикою на Центральному ринку віце-губернатор Юрій Сапронов заявив: «Накрутка на ціни продуктів харчування йде за рахунок корупційної складової». За його словами, до корупційної складової входять плата за місце на ринку, взаємодія з ветеринарною інспекцією, величезна кількість посередників між виробником і споживачами і т.д. "Я думаю, що цим ніхто ніколи не займався. Ми будемо контролювати всі точками продажу, супермаркети та ринки Харкова", - зазначив Сапронов.
Слова чиновників - виключно правильні, тільки от з «корупційної складової», схоже, будуть серйозні проблеми. Мовити корупціонерів - справа не обласної державної адміністрації. Мабуть, єдиний спосіб для чиновників знизити ціни на продукти харчування - це створити державну альтернативу приватної роздрібної торгівлі. Частина цього шляху - організація ярмарків на зразок того, що працює на площі Свободи. Але для півторамільйонного міста ярмарок такого розміру - крапля в морі. Можливо, має сенс створити повноцінний постійно діючий муніципальний ринок, який буде стримувати ціни на продовольство в місті. Тим більше, досвід створення таких ринків на території країн СНД є.
