Головною темою минулого тижня в Харкові став вибух у житловому будинку на Нових Домах, що стався у вівторок, 4 вересня. Подія, звичайно, не масштабу 11 вересня для Америки, однак НП такого масштабу в Харкові не траплялося вже давно. У дев'ятиповерхівці через вибух газу в квартирі на третьому поверсі відійшла зовнішня стіна, яку для того, щоб мешканці змогли повернутися додому, потрібно буде повністю зруйнувати і відбудувати заново. Крім того, зруйновано перекриття на двох поверхах. Коротше кажучи, подія абсолютно моторошна, та головне - ніхто від такого не застрахований, адже причина банальна - просто хтось забув вимкнути газову плиту.

Те, як з'явилася інформація про вибух, сміливо можна назвати тріумфом "нових медіа": за даними МНС, він прозвучав о 10.40, і саме в цей час, ні хвилиною пізніше, з'явилася відповідна тема на "Харківфорумі" - оперативність, недосяжна для "традиційних" ЗМІ. І саме ґрунтуючись на даних форуму, інформагентства і телеканали почали телефонувати рятувальникам і виїжджати на місце події. Однак професійним учасникам ринку новин рано посипати голову попелом - нехай за оперативністю вони і не в силах боротися з соціальними мережами і форумами, проте з вірогідністю інформації у "нових медіа" все добре далеко не завжди. На тому ж "Харківфорумі" один із малоадекватних очевидців написав про "купи трупів", які він нібито побачив біля будинку. Слава Богу, на той момент уже були і фотографії з місця події, і інформація від відповідних служб, згідно з якою серйозно постраждали тільки дві людини - інакше паніки було б не уникнути.

До речі, те, що обійшлося без жертв, - велике диво, вибух був досить потужний (одна з постраждалих жінок зламала хребет, однак, кажуть, ходити зможе). Навіть мешканцям сусідніх мікрорайонів, віддалених на не одну сотню метрів, здалося, що рвонуло просто у них під боком. Особливо порадував у зв'язку з цим представник "Харківміськгазу" Валерій Безлепкін, який, не особливо замислюючись, заявив, що газу, взагалі-то, витекло небагато. "От якби ним наповнилася вся квартира, то в результаті вибуху не залишилося б нічого не тільки від цього будинку, але і від двох сусідніх", - сказав чиновник. Скільки в такому разі може бути жертв? Навіщо так лякати? Створюється враження, що йому хочеться збільшити чисельний склад секти амішів - ортодоксальних християн, які відмовилися від благ цивілізації типу газу і електрики, уже існуючої в деяких сільських регіонах України. Та й "технологію" вибуху газівники назвали аж надто чудернацьку - нібито, розпечена пластмаса, що капає з ручки забутої на плиті сковороди, пошкодила гнучкий газовий шланг. Дивна якась пательня виходить, а ще більш дивний шланг. За ідеєю, газове обладнання повинно бути з міцніших матеріалів.

Узагалі на Нових Домах у вівторок відбувалася якась чортівня. О 10.40 вибухнув будинок на вул.Слинька. Практично водночас (інформація про пожежу надійшла до МНС об 11.05) поруч, на вул.Ньютона, загорілася п'ятиповерхівка. На тлі вибуху ця пожежа залишилася практично непоміченою, проте її масштаби теж вражають: зазвичай пожежі майже ніколи не поширюються далі однієї квартири, а тут їх згоріло відразу чотири на двох поверхах! І водночас, об 11.00, там же, на Нових Домах, бандити пограбували ювелірний салон.

Грабежі ювелірних магазинів - напасть для Харкова, можна сказати, традиційна. Фіксуються такі події регулярно, причому дуже часто пограбування відбуваються за одним і тим же сценарієм: грабіжники в масках, погрожуючи продавцям пістолетом, розбивають вітрини, забирають прикраси і швидко зникають. Таким чином перед Новим роком пограбували два ювелірних магазини на проспекті Гагаріна, 4 березня - знову одразу два магазини, на Салтівці і на Рогані, і ось тепер - на проспекті Маршала Жукова. Трапляються і менш професійні пограбування - 20 травня відбулося дуже погано організоване пограбування магазину на площі Повстання, а 20 червня - успішне, але одиночне і навряд чи пов'язане з рештою пограбувань, ювелірного кіоску на Салтівці. Проте факт залишається фактом - у Харкові явно працюють професійні мисливці за коштовностями і міліції про них, схоже, сказати особливо-то і нічого.

Як для одного ранку і одного спального району сталося на Нових Домах вже дуже багато чого. Астрологи навіть заговорили про якусь особливу негативну енергетику району, яка таким чином вихлюпнулася. Ось тільки молодий чоловік, який вирішив того ж дня покінчити з собою, кинувшись під потяг у метро, ​​дещо "промахнувся" - він зробив це трохи далі, на станції "Ім.Масельского". Якби це сталося на дві зупинки ближче до центру, доречно було б звинувачувати у всьому, що сталося, нечисту силу.

Початок тижня видався в Харкові розфарбованим у мінорні тони, а от ближче до його завершення основні новини мали незмінно позитивне забарвлення. Ні, нічого особливо видатного не сталося, просто нам багато і цікаво розповідали про те, як добре все стане в майбутньому. Тон задав прем'єр-міністр України Микола Азаров, навідавшись на Харківщину в четвер. Подібні візити - це завжди якісь обіцянки, ось прем'єр і пообіцяв: прискореними темпами розвивати газовидобуток, забезпечити замовленнями Харківський тракторний завод і повернути борги робочим багатостраждального заводу ім.Шевченка. А ще проінспектував "перші-ліпші" школу і аптеку. Співробітники останніх при вигляді такої значної особи не розгубилися і розповіли, що у них все добре: і з зарплатою, і з підготовкою до зими (у школі), і з цінами на ліки (в аптеці). Так що всі залишилися задоволені.

А в п'ятницю в Харкові трапився традиційний вже осінній інвестиційний форум. Ніяких сенсацій в плані появи нових серйозних інвесторів, які виявили бажання вкладати гроші в розвиток області, у принципі, не відбулося. Найпомітніші компанії, продемонстровані публіці, типу "Shell" і "Nestle", у принципі, уже працюють у Харкові давно і нічого особливо нового не сказали. Зате нові проекти, які видали на-гора для потенційних інвесторів, досить цікаві - це і створення потужної кіностудії (столиця і південні регіони країни давно і непогано заробляють на різних, насамперед, російських кінопроектах, чому б і в Харкові не створити для цього базу?), і відродження дизельного виробництва (Харків ним колись славився), і транспортні, енергетичні, ІТ-проекти. Головне, щоб хоча б частину з них удалося реалізувати.

А у вихідні на центральній площі міста влаштували міні-Сорочинський ярмарок, що носить горду назву Великого Слобожанського. Захід достатньо цікавий - прямо в центрі Харкова розгорнули павільйони районів області, у яких, перекрикуючи один одного, співали народні пісні, танцювали, пригощали самогоном, смаженими поросятами та іншими радощами, торгували за помірними цінами овочами, рибою-м'ясом та іншим вирощеним і виробленим товаром.

Ярмарок повернувся до Харкова після перерви - останні роки він мандрував районами області. Великий Слобожанський був улюбленим дітищем губернатора області Євгена Кушнарьова, який розглядав його як іміджевий захід і всерйоз хотів "переплюнути" сусідів із Полтавщини, які традиційно проводять ярмарки в Сорочинцях. Після Кушнарьова його статус знижувався, а останні роки він і зовсім став подією лише місцевого масштабу. Минулого року на ярмарку продали товару на 2,5 млн.грн. - це практично стільки ж, як і на першому Великому Слобожанському в 2002 р., при тому що ціни з того часу змінилися в рази. Цього року влада озвучила плани заробити 10 млн.грн. Так що можна вважати, що у цього фольклорно-торгового дійства настає відродження.

А в політичному і передвиборчому житті минулого тижня, у принципі, нічого особливо цікавого не сталося. Трохи не вперше за рік зовсім немає нічого нового у Тимошенко (невеликий скандальчик, що стосується приналежності відеокамер в її лікарняній палаті, не враховується). Луценко обживається в колонії, яка йому здалася мало не раєм порівняно із СІЗО. Тому, напевно, щоб він зовсім не розслабився і не відчував себе як на курорті, екс-міністру стали забороняти "політичні" розмови і читання політичних новин.

Передвиборчі пристрасті теж, начебто, не розжарюються. Це в Одесі зламують пошту політтехнологів і викладають в інтернет переписку про те, хто і як збирається "мочити" конкурентів. У нас усе тихо. Двох "бійців" на міських округах, правда, уже втратили, на явне задоволення кандидатів від влади. У 173-му окрузі Партію регіонів, мабуть, засмучував кандидат із ідентичним їх висуванцеві прізвищем Денисенко, а в 174-му навряд чи був зручним борець із ОУН-УПА Жилін, який міг відтягнути на себе радикально налаштованих виборців. Ну, ще насмішив головний "свободівець" області Ігор Швайка. У той час, як він, будучи кандидатом-списочником, указав абсолютні нулі в декларації про доходи, у центральному партійному апараті Швайку необачно назвали одним із основних спонсорів "Свободи". Швайка, звичайно, знайшов чим це пояснити: дітей він годує за рахунок зароблених раніше коштів, а "спонсорські" збирає зі всього партійного активу. Однак переконливою цю відповідь не назвеш.