Влада готова надати кредитним установам доступ до більшості державних баз даних, які допоможуть банкам краще оцінювати платоспроможність клієнтів і не допускати випадків кредитного шахрайства. За інформацією "Комерсанта", банкіри хочуть перевіряти всю інформацію - від володіння майном і сімейного стану до сплати податків. Президент Віктор Янукович доручив Нацбанку, Мін'юсту, Мінфіну та Нацкомфінуслуг забезпечити "фінансово-кредитні установи можливістю перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників, у тому числі шляхом доступу до інформації про таких позичальників у відповідних базах даних держорганів", повідомили в Українському кредитно-банківському союзі ( УКБС). Доручення адміністрації президента - реакція на прохання банкірів. Однак доступ до такої інформації забезпечать усім учасникам ринку, в тому числі кредитним спілкам і фінансовим компаніям.

В УКБС розповіли, що в кредитних установ є можливість оперативно отримувати інформацію з держреєстрів судових рішень, юридичних осіб і фізосіб-підприємців. Тепер же банки добиваються доступу до даних держреєстрів актів цивільного стану, фізосіб-платників податків, баз даних ДАІ та загублених паспортів. "Банкам необхідний доступ до реєстру сплати податків, оскільки це є одним з головних показників. Буває, що банк видає кредит, а виявляється, що людина ніде офіційно не працює, не отримує зарплати і не платить податків", - розповіла генеральний директор УКБС Галина Оліфер. Банки і зараз можуть перевіряти паспорти на предмет їх втрати або крадіжки, але це роблять не всі. "Є база даних загублених паспортів, але не всім кредитним установам вдається укласти з МВС договір про доступ до неї", - зазначив директор департаменту захисту економічних інтересів "Промінвестбанку" Олег Колістратенко.

Достовірна інформація з держреєстрів потрібна для запобігання шахрайства та мінімізації кредитних ризиків банків. "Хотілося б отримувати інформацію про заробітну платню позичальника з податкової служби, дані з Пенсійного фонду, інформацію з адресного бюро щодо місця реєстрації, а також відомості про наявність судимостей, про реєстрацію автотранспорту - з ДАІ, про наявність нерухомості - з БТІ", - заявив голова правління "Астра Банку" Михайло Власенко. Також банки висловили бажання отримувати інформацію з земельного кадастру та розкривати лікарську таємницю. "Вкрай необхідно було б одержати доступ до держреєстру наркологічних і психоневрологічних диспансерів про осіб, які перебувають на обліку. Проте враховуючи, що дана інформація являє лікарську таємницю, доступ до неї малоймовірний", - визнав директор департаменту роздрібного обслуговування "Ідея Банку" Роман Косило.

Юристи відзначають, що надання банкірам доступу до всіх баз даних майже неможливе. "Інформація з держреєстрів відноситься до персональних даних, тому на її поширення треба отримати дозвіл особи, про яку йдеться", - підкреслив старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. Відповідно до закону "Про захист персональних даних", передача відомостей можлива тільки з дозволу суб'єкта персональних даних. Без його згоди передавати дані дозволяется лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту країни та прав людини. Чи підпадає під ці визначення бажання банків не допустити видачі "поганих" кредитів, у законі не вказано.

Щоб убезпечити дані, в бюро кредитних історій пропонують організувати доступ до держреєстру через них. "Банки укладають договори з бюро кредитних історій і зобов'язуються передавати інформацію тільки з письмового дозволу людини - це робиться для захисту даних громадян. У бюро легко перевірити, звідки надійшло звернення за інформацією" - зазначила голова правління "Першого всеукраїнського бюро кредитних історій" Антоніна Паламарчук.