Під час війни зростає ризик виникнення спалахів особливо небезпечних інфекцій, до яких належить і туляремія. Як повідомили в лабцентрі, востаннє в Україні спалах цього захворювання реєстрували взимку 1997-1998 років в Одеській і Миколаївській областях, коли захворіло близько 150 осіб.
У 2023 році зареєстровано один випадок захворювання в Миколаївській області. У Харківській області активні природні осередки туляремії знаходяться в лісостеповій і степовій зонах усіх районів, крім Богодухівського. Більшість осередків - у заплаві річки Сіверський Донець та її притоках.
Джерелом інфекції для людей є хворі гризуни, серед яких найсприйнятливіші до збудника зайці та руді полівки. Серед гризунів циркуляція інфекції підтримується кліщами, які також можуть бути джерелом і для людини.
Під час Другої світової війни в Харкові серед людей були так звані цукрові спалахи туляремії, пов'язані з вживанням інфікованих харчових продуктів, насамперед цукру.
Збудник туляремії в зовнішньому середовищі зберігається тривалий час: у воді - до 3-х місяців, у зерні, соломі, замороженому м'ясі - трохи більше 100 днів.
Інкубаційний період становить до 30 днів, у середньому - 3-7 днів. Загальною ознакою є підвищення температури тіла до 38-39°С, сильний головний біль, слабкість, болісне збільшення лімфатичних вузлів поблизу того місця, де збудник проник в організм людини, а також ангіни, пневмонії.
Щоб уникнути захворювання, потрібно дотримуватися таких правил:
- захищати продукти від потрапляння на них виділень гризунів, не вживати зіпсовані продукти; своєчасно проводити дератизацію приміщень;
- зняття шкур з тушок зайців та інших тварин проводити в гумових рукавичках, не зберігати тушки поруч з іншими продуктами, м'ясо тривалий час тушкувати;
- не вживати воду із забруднених джерел і колодязів;
- роботи з переміщення сіна, соломи, сортування коренеплодів проводити в респіраторах.
