Інфекційна картина, тобто захворюваність людей на різні інфекційні захворювання, за час війни сильно змінилася. Про це розповів SQ харківський лікар-імунолог, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології НАМНУ Андрій Волянський.

За його словами, серйозним несприятливим чинником стало те, що війна наклалася на пандемію. Діти спочатку сиділи два роки на карантині, не контактували між собою, не отримували специфічного імунітету, який можна отримати лише шляхом вакцинації чи хвороби; потім їх занурили в міграційний процес із надмірними контактами та постійними стресами. Для частини населення вплив був ще агресивнішим – обстріли, холод, нестача їжі, води, для когось окупація.

Як наслідок – у Харкові та в цілому по Україні зросла захворюваність на керовані інфекції. Керовані інфекції – це ті, які можна регулювати за допомогою вакцинопрофілактики. Наприклад, за словами Волянського, зараз йде різкий підйом захворюваності на епідемічний паротит, тобто свинку, і кашлюк.

«Наступного року можливий сплеск захворюваності на туберкульоз. Туберкульоз – це «соціальна хвороба», і всі наші соціальні потрясіння не можуть пройти без наслідків. Він частіше розвивається в умовах недоїдання, поганих умов життя, а скупчення та перемішування людей різних соціальних верств та груп можуть активізувати інфекційний процес», - зазначив імунолог.

За його словами, наступного року можна знову очікувати на сплеск захворюваності на кір. Вже почалося глобальне зростання захворюваності: воно циклічне, повторюється кожні п'ять-сім років. Попередній сплеск був якраз у 2018-2019 роках.

Волянський зазначив, що нещодавно проводилися дослідження популяційного імунітету мешканців Харківської області проти кору: він зараз приблизно на рівні 2018 року і становить 88% тех, хто має захист. Тобто очікується, що в регіоні буде приблизно така сама картина, яка була у 2018-2019 роках, коли в області, на відміну від України, кір фіксувався лише протягом 6 місяців, з грудня 2018 року до травня 2019 року.

Серед інших інфекцій з початку війни в Україні зросла захворюваність на інфекційний мононуклеоз, який викликається вірусом Епштейна-Барра, цитомегаловірус та гепатити, насамперед – за рахунок гепатиту С.

Говорячи про сезонні інфекції, Волянський зазначив, що грип став більш агресивним в останні два сезони, а часові інтервали хвиль захворюваності – більш розмитими. Загалом для дітей і молодих людей грип є більш небезпечною інфекцією, ніж Covid-19. Тому щепити проти грипу варто не тільки традиційні групи ризику – людей похилого віку і хворих на хронічні захворювання, а й дітей, молодих людей і вагітних. Нагадаємо, вакцинуватися проти коронавірусу Волянський наразі не рекомендує.

Підсумовуючи, лікар наголосив, що особливо за часів соціальних потрясінь варто використовувати вакцинопрофілактику.