На Харківщині почали працювати "чорні" сапери. Інформацію про це рятувальники отримали з неофіційних джерел, “Суспільне” з посиланням на спікера обласного управління ДСНС Євгена Василенка.
“Чорні сапери” – це ентузіасти, які проводять несанкціонований пошук мін та снарядів. Наприклад, вони можуть працювати для приватних осіб за оплату. Але в ДСНС попереджають, що робота "чорних саперів" небезпечна як для них самих, так і для оточуючих. Замовник несанкціонованого пошуку вибухонебезпечних предметів не отримає легальних документів про те, що його територію обстежено чи розміновано.
За словами речника ДСНС, до війни деякі громадяни займалися пошуком металевих предметів за допомогою металошукачів. Частина їх могли перекваліфікуватися на “чорних саперів”. До поліції звернень від громадян про роботу хибних саперів поки не надходило.
Небезпечна територія
Усього в Україні потенційно небезпечними вважаються 139 тис. кв. кілометрів. Це майже 20% території країни. Для обстеження та розмінування знадобляться десятиліття. Як приклад, фахівці наводять Хорватію, де після війни 1990-х років замінованими вважалися 13 тис. кв. кілометрів. Повне розмінування досі не завершено. А в Хорватії небезпечна територія була вдесятеро меншою, ніж в Україні.
Хто займається розмінуванням в Україні?
Розмінування цивільних об'єктів поділяють на оперативне та гуманітарне.
Оперативне – це очищення саперами ДСНС, Нацгвардії чи ЗСУ ділянок, де виявлено вибухові предмети. Таке розмінування проводиться у екстрених випадках.
Гуманітарне – це обстеження всіх потенційно небезпечних територій за міжнародними стандартами, знищення вибухових предметів та контроль якості.
Гуманітарним розмінуванням може займатися не лише ДСНС. За останній рік з'явилося багато профільних організацій, які бажають працювати в Україні, але мають пройти складну процедуру сертифікації. Зараз, за даними Міністерства оборони, гуманітарне розмінування виконують вісім організацій-операторів.
Хто потребує розмінування?
Насамперед сапери ДСНС розмінують об'єкти критичної інфраструтктури - дороги, будівлі та мережі комунальних та енергетичних підприємств, території лікарень. Не менш гостро роботи саперів потребують аграрії. Через мінну небезпеку агропідприємство не можуть повністю використовувати сільськогосподарські землі, а отже, не можуть отримувати прибуток від цих земель.
За оцінкою Українського клубу аграрного бізнесу, у звільнених областях заміновано близько 2 млн. га полів. Щороку простою цих земель коштуватиме економіці країни до 800 млн. дол.
Чому звертаються до "чорних саперів"?
Кількість саперів постійно зростає. У ДСНС повідомили, що рік тому вони мали 600 фахівців, а зараз – 1000. Планується збільшення до 1 500 осіб. Проте навіть із недержавними операторами фахівців не вистачає. На безкоштовне розмінування утворилася черга. При цьому на нього можуть претендувати не всі фермери, бо оператори не працюють у 20-30-кілометровій зону від лінії фронту. Не маючи нагоди чекати роками своєї черги, фермери шукають саперів самі.
Не всіх аграріїв влаштовує й цінова політика операторів. Наприклад, в Асоціації саперів кажуть, що розмінування квадратного метра землі може коштувати 3-4 дол. Отже, гектари – 30-40 тис. доларів. А тисячі гектарів – 30-40 млн. доларів. Жоден аграрій не може профінансувати такі роботи. Агрохолдинги обробляють десятки тисяч гектарів.
Як наслідок почав формуватися ринок "чорних саперів".
Мінуси роботи нелегальних спеціалістів:
- вони не відповідають за якість;
- вони не надають легальних документів.
Але щоб зберегти свій бізнес аграрії готові ризикувати.
За даними однієї з аграрних компаній, вартість обстеження поля нелегальними саперами коштує близько 5 тис. грн. за гектар, а розмінування – 1-3 тис. доларів, залежно від забруднення. Розмінування тисячі гектарів, щоправда, також вилетить у копійку – 1-3 млн. доларів.
Скільки може коштувати повно розмінування?
Фахівці лише приблизно оцінюють загальну вартість робіт по країні. Іноді звучать просто астрономічні суми: ЗМІ називали 400-900 млрд. доларів. Це державний бюджет України за 10-25 років.
Проект Military Feodal влітку 2022 року називав скромнішу кількість – близько 5 млрд дол. Але за кілька місяців ця сума значно збільшилась.
