Річка Харків в історії міста Харкова посідає особливе місце. За однією з версій, саме вона дала назву спочатку невеликому містечку, яке за 370 років доросло до мегаполісу з півторамільйонним населенням.
На підтвердження цієї версії історики, як правило, використовують «Топографічний опис Харківського намісництва» 1788 року, в якому йдеться:
«Губернське місто Харків, привілейоване, називається по річці Харкову, при якій воно розташоване».
Що ж це за річка, яка дала назву другому за величиною місту найбільшої за територією держави Європи?
Перша згадка про річку
Назва річки Харків з'являється приблизно на 100 років раніше офіційного заснування міста Харкова. Історики посилаються на рукописне «Велике креслення» 1556 року як на найстаріший документ, у якому згадується річка. Хоча, звісно ж, ця назва існувала й раніше, просто цей факт не зафіксовано в письмових джерелах, що дійшли до сучасності.
Версії походження назви річки
Існує кілька версій походження назви річки.
► Індоєвропейське походження. Можливо, назва річки означає «світлий», «блискучий», «срібний». Зокрема, назва може походити від кореня ħerḱʼ - «срібло», тобто «річка Срібна» або «Сріблянка». «Срібло», “Срібна річка” звучить шляхетно, і напевно у цієї версії буде чимало прихильників.
► Гуннське походження. Від слова «Харьха» - «лебідь». Лебідь - це птах, який символізує красу, чистоту, вірність. Теж - чудова версія.
►Хазарське походження. Харе-ков - хазарський. Відомо, що в VII-X століттях частина майбутньої Харківської області входила до складу Хозарського каганату.
► Половецьке походження. Від імені Харук-хана або ж від назви стародавнього половецького міста XI - початку XIII століть Шарукань. До речі, деякі краєзнавці вважають Шарукань середньовічною версією Харкова і припускають, що саме від нього походить не тільки назва річки, а й сучасна назва міста.
Звідки і куди
Харків - річка невелика. Її довжина - всього 71 кілометр. Особливою шириною теж не відрізняється - від 2 до 20 метрів.
Витік річки знаходиться на території сучасної Бєлгородської області в РФ.
Кордон Харківської області річка перетинає недалеко від українського села Стрілеча й одразу ж переходить у Травнянське водосховище.
Від кордону до Харкова річка проходить з півночі на південь через кілька великих і не дуже сіл (або ж поруч із ними):
- Липці;
- Слобожанське;
- Борщова;
- Руські Тишки;
- Черкаські Тишки;
- Циркуни.
Окружну дорогу Харкова річка перетинає в районі садового товариства «Рябіна».
Закінчується річка в межах міста, практично в самому історичному центрі, де впадає в Лопань.
Що у що впадає
Річка Харків могла бути трохи довшою. За рахунок чого? Фахівці в галузі водойм відзначають одну особливість трьох головних харківських річок - Харкова, Лопані та річки Уди: вона полягає в тому, що більша річка впадає в меншу. Це суперечить логіці, але історично склалося саме так.
Є й зворотні судження: Лопань впадає в Харків. Наприклад, дослідники питання наводять думку інженера-гідротехніка і місцевого краєзнавця Саратова, який як аргумент використовував площу водозбору річок. У Харкова вона - 1160 кв. км, а у Лопані - 840 кв. км. Отже, зробив висновок гідротехнік, Лопань є притокою Харкова. Дослідник також посилався на деякі старі карти, де Лопань позначена як притока Харкова. Наприклад, на Плані генерального межування Харківського повіту від 1783 року Лопань є притокою.
А один із писарів Основ'янського волосного правління вирішував це питання за принципом «ні вашим, ні нашим». У рапортах до повітової поліцейської управи 1864 року він повідомляв, що на Основі протікає «річка Харківсько-Лопанська».
Проблемна річка
Річка Харків не тільки дала ім'я місту (за однією з версій), але в колишні часи завдавала городянам чимало клопоту.
Сьогодні береги Харкова в центральній частині - високі, вони облицьовані кам'яними плитами. Так і береги міцніші, і річка має набагато упорядкованіший вигляд.
Але спочатку правий берег - той, що ближче до центру, - був пологим і багнистим. Весняні повені постійно завдавали чималої шкоди господарству харків'ян і створювали труднощі для пересування.
Територія, що примикала до правого берега Харкова, була не дуже впорядкованою і тривалий час була східним і південним кордоном міста. Лише 1770-го через річку Харків побудували дерев'яний міст, який пов'язував місто із Захарківською частиною.
До обладнання берегів річки приступили ще пізніше. Після досить великої для Харкова повені 1853 року міська влада вирішила збільшити висоту правого берега річки в районі Павлівської площі. Під час робіт дещо змінили русло.
Однак цей захід захищав Харків від повеней не на 100%. Навесні 1893 року затопило значну частину міста.
Але й міська влада не здавалася. Берег ще раз підняли й укріпили дерном на ділянці понад два кілометри. Так берег став виглядати набагато естетичніше, тут влаштували пляж.
А в 1920-1930-х берег річки ще раз трохи підправили.
Що водилося в річці
Краєзнавці розповідають, що в колишні часи в річці Харків водилася досить велика риба. 1920 року під Харківським мостом із річки востаннє виловили стерлядь. А 1938-го в річці востаннє зловили міногу - риба ця не особливо велика, але придатна для їжі.
Рибалок на берегах Харкова можна зустріти і в XXI столітті. Але риболовля зараз має радше спортивний характер: риба в річці вкрай дрібна. Нею можна хіба що пригостити кота або ж відпустити назад у річку.
Сучасний вигляд
Сучасного вигляду річці в центральній частині міста надали вже після Другої світової війни під час відбудови напівзруйнованого боями міста. Було побудовано новий Харківський міст, який з'єднує центр міста з проспектом Героїв Харкова, а також упорядковано береги.
Зараз у місці з'єднання Харкова і Лопані розбито сквер «Стрілка» - одне з улюблених місць відпочинку харків'ян. З протилежним берегом річки сквер з'єднує пішохідний міст, який є однією з пам'яток Харкова.
З боку центру упорядковано Харківську набережну, а з боку Захарківської частини - Гімназійну набережну.
Харків - річка «судноплавна»
За часів заснування Харкова річкою ходили козацькі чайки. Чайка була завдовжки до 18 метрів і вміщала до 70 осіб. Зараз такі судна річкою пройдуть навряд чи. Але пройтися річкою можна на прогулянковому човні. Такий вид судноплавства існував у місті завжди. У 2014 році в центрі Харкова відкрилася човнова станція «Стрілка». Зараз на станції - 10 човнів. Ціна прогулянки тривалістю одна година становить 75 гривень з людини (торік було 50 гривень).
