Мэрия предлагает переименовать в Харькове 65 улиц. Общественное обсуждение проводится с 24 по 26 января.

Предлагают переименовать улицы, названия которых связаны с РФ и ее союзниками.

Подать предложения (замечания) по переименованию топонимов можно:

  • отправив письмо по адресу: пл. Конституции, 7; 
  • по электронной почте: rename@city.kharkiv.ua;
  • по тел.: (057) 760-79-68. 

Предложено переименовать следующие улицы и переулки:

  1. Адигейський провулок - провулок Олега Гуцола (майор Олег Гуцол загинув 6 березня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту неба над Харковом. Мешкав на вулиці Адигейській. Випускник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня);
  2. Ангарський провулок – провулок Вільного Козацтва (пров. Вільного Козацтва (пров. Ангарський), вул. Генерала Удовиченка, вул. Січових Стрільців утворюють топонімічний ансамбль);
  3. Байкальський провулок - Селищний провулок (відродження історичної назви до 1938 року);
  4. Балашовський провулок – провулок Івана Лєщєнкова (Іван Лєщенков, позивний “Фанат” – Герой України, капітан, командир розвідувального взводу. 93-ї бригади “Холодний Яр”. Вищу освіту здобув у Харкові. До повномасштабного вторгнення він воював на Донбасі. Під час повномасштабного вторгнення брав участь у звільненні населених пунктів у районі Балаклії, а потім – на Ізюмщині. Загинув 14 липня 2022 року в районі звільненого Дібрівного біля Ізюма незадовго до великого контрнаступу на Харківщині);
  5. Бородинівська вулиця - Юрія Пояркова (Почесний громадянин міста Харкова, член Волейбольної зали  слави світу, внесений до Книги рекордів Гіннеса. Встановив унікальне досягнення, вигравши три олімпійські медалі в ігрових видах спорту на трьох Олімпіадах. Помер 10 лютого 2017 року);
  6. Верхнєудінський провулок - Молдавський провулок (відродження історичної назви);
  7. Виборзький провулок - Глагольївський провулок (відродження історичної назви);
  8. Внуківський провулок - Михайличенківський провулок (відродження історичної назви);
  9. Волзька вулиця - Пирятинська вулиця (відродження історичної назви);
  10. Волоколамський провулок - провулок Капусник (відродження історичної назви);
  11. Готнянський в’їзд - Панський в’їзд (нейтральна назва);
  12. Готнянський провулок - Медовий провулок (нейтральна назва);
  13. Дагестанська вулиця - вулиця Синевирська (Синеви́р – найбільше озеро українських Карпат, розташоване в Хустському районі Закарпатської області, у гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Входить до складу Національного природного парку “Синевир”);
  14. Калузький провулок - Калуський провулок (Ка́луш – місто в Україні, адміністративний центр Калуської міської громади та Калуського району Івано-Франківської області, місто обласного підпорядкування);
  15. Кокчетавська вулиця – вулиця Сотника Костюченка (Костюченко Олекса Павлович (1892, Харків (Іванівка) – після 1940, імовірно Харків) – редактор, перекладач, журналіст. Сотник армії УНР, з 15 листопаду 1918 року – ад’ютант Харківського слобідського полку, з 6 грудня 1918 року – начальник штабу Харківського слобідського коша. Навчався в Харківському технологічному інституті, Чугуївській військовій школі. У 1940 року заарештований. Розстріляний або загинув під час пожежі в Харківській в’язниці. Народився і жив на Іванівці, де розташовується вул. Кокчетавська);
  16. Коломенська вулиця - вулиця Професора Отамановського (Валентин Дмитрович Отамановський (1893, Яблунівка – 1964, Харків) – український історик, правознавець, бібліограф, краєзнавець, громадський і політичний діяч, доктор історичних наук, професор. Депутат Української Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового монографічного дослідження міста. У 1958–1964 роках викладав латину в Харківському медичному інституті (просп. Науки, 4), жив у будинку на просп. Науки, 19 поруч з вул. Коломенською);
  17. вулиця Короленка - Миколаївська вулиця (1. Повернення історичної назви, яку вулиця носила в 1804–1922 роках; 2. Відсилка до історичної назви майдану Конституції (Миколаївський); 3. Повернення до топонімічного простору назви зруйнованого більшовиками Миколаївського храму);
  18. Красноводський провулок - провулок Коханки (відродження історичної назви);
  19. вулиця Курбаса - Кролевецька вулиця (Кролевець – місто в Сумській області, центр Кролевецької міської громади. У межах гармонізації топонімічного простору міста та відновлення історичної справедливості пропонується назвати іменем Леся Курбаса вулицю в центрі міста, а вулицю на Шишківці перейменувати на Кролевецьку);
  20. Курський провулок - Кашинський провулок (відродження історичної назви);
  21. Можайська вулиця - Замостянська вулиця (відродження історичної назви);
  22. вулиця Ніколаєва – Олешківська вулиця (фіксація історичної назви місцевості Олешки);
  23. провулок Ніколаєва - Олешківський провулок (фіксація історичної назви місцевості Олешки);
  24. Омська вулиця - Бахмутська вулиця (Бахмут – місто в Донецькій області, Україна. Під час російсько-української війни місто стало ареною кровопролитної битви, у результаті якої повністю зруйноване);
  25. Омський в’їзд - Авдіївський в’їзд (Авдіївка – місто в Донецькій області, Україна. Під час російсько-української війни місто стало ареною кровопролитної битви);
  26. Омський 1-й в’їзд - Дружківський в’їзд (Дружківка – місто в Донецькій області, Україна);
  27. Омський 1-й провулок - Соледарський провулок (Соледар – місто в Донецькій області, Україна. Під час російсько-української війни місто стало ареною кровопролитної битви);
  28. Омський 2-й в’їзд - Торецький в’їзд (Торецьк –  місто в Донецькій області, Україна);
  29. Омський 2-й провулок - Вугледарський провулок (Вугледар – місто в Донецькій області, Україна. Під час російсько-української війни місто стало ареною кровопролитної битви);
  30. Осетинський провулок - Яворівський провулок (Я́ворів – місто в Україні, адміністративний центр Яворівської міської громади та Яворівського району Львівської області);
  31. Осетинський проїзд - Ковельський проїзд (Ко́вель – місто у Волинській області, центр Ковельського району та Ковельської міської громади);
  32. Охотська вулиця - Косолапівська вулиця (історична назва та фіксація назви району Косолапівка);
  33. Охтинська вулиця - Заповідна вулиця (поруч Немишля і Петренківський ставок);
  34. Охтинський провулок - Купальський провулок (поруч Немишля і Петренківський ставок);
  35. Пушкінська вулиця - вулиця Григорія Сковороди (Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – видатний мандрівний філософ, просвітитель-гуманіст, викладач, богослов, поет, педагог. Викладач Харківського колегіуму. Похований в селі Сковородинівка (Пан-Іванівка) на Харківщині);
  36. майдан Першого Травня - майдан Іподрому (відродження історичної назви. На майдані розташовується Харківський іподром, найстаріший в Україні (заснований у 1848 році);
  37. вулиця Першого Травня - Лицарська вулиця (лицар із самопалом (Козак з мушкетом) — герб Війська Запорозького. Зображався у вигляді козака з рушницею. Вперше зустрічається на печатці 1592 року. З XVIII століття, використовувався як герб Гетьманщини, Січі та запорозьких козаків. У 1918 році був гербом Української Держави гетьмана Павла Скоропадського);
  38. в’їзд Першого Травня - в’їзд Реєстровців (реєстрові козаки (реєстровці) – частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана до окремого списку – реєстру. Топонімічний ансамбль “Жихор козацький”);
  39. Першотравневий провулок - Святогірський провулок (відродження історичної назви);
  40. Пермський провулок - Луцький провулок (Луцьк – місто в Україні, адміністративний центр Луцького району і Волинської області);
  41. Помяловського провулок - Божківський провулок (відродження історичної назви);
  42. Пожарського вулиця - Комунальників вулиця (нейтральна назва);
  43. Приамурська вулиця -  Таврійська вулиця (Таврія – історична назва півострова Крим, походить від назви місцевого племені таврів);
  44. Приамурський в’їзд - Бахчисарайський в’їзд (Бахчисарай – місто в Криму, столиця Кримського ханства);
  45. Приамурський 1-й провулок - Судакський провулок (Судак – місто в Криму);
  46. Приамурський 2-й провулок - Інкерманський провулок (Інкерман – місто в Криму);
  47. Псковська вулиця - Трускавецька вулиця (Трускаве́ць – місто в Дрогобицькому районі Львівської області, Україна);
  48. вулиця Робесп’єра - Рівненська вулиця (Рівне – місто в Україні, обласний центр Рівненської області);
  49. провулок Робесп’єра - Верховинський провулок (Верхови́на – селище в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району та Верховинської селищної громади);
  50. вулиця Ромен Роллана - вулиця Леся Курбаса (Лесь Курбас – режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист Української РСР. Засновник театру “Березіль”. Жертва сталінських репресій. У межах гармонізації топонімічного простору міста та відновлення історичної справедливості пропонується назву вулиці перенести до центру Харкова);
  51. Самарська вулиця - Семикінська вулиця (відродження історичної назви);
  52. Смоленська вулиця - Мукачівська вулиця (Мукачево – місто в Закарпатській області України, центр Мукачівської міської громади та Мукачівського району);
  53. Смоленський провулок - Гуцульський провулок (Гуцульщина – етнокультурний регіон на Заході України);
  54. Сочинська вулиця - Січеславська вулиця (Січеслав – назва міста Дніпро, що використовувалася у 1917–1921 роках. Назву “Січеслав” використовують багато видань та громадських організацій на Дніпропетровщині);
  55. Тверська вулиця - Сарматська вулиця (Сармати – кочовий іраномовний народ, який  населяв, зокрема, територію сучасної України);
  56. Удмуртська вулиця - Горіхова вулиця (нейтральна назва);
  57. Удмуртський провулок - Черешневий провулок (нейтральна назва);
  58. Унецький провулок - Комерційний провулок (нейтральна назва);
  59. Уральська вулиця - вулиця Івана Щоголєва (Іван Щоголєв (1998–2023) – харків’янин, Герой України, засновник розвідувального підрозділу «Бешкетники Сірка» у складі 92-ї бригади імені Івана Сірка);
  60. вулиця Фіґнер - Кімерійська вулиця (Кімерійці – кочовий іраномовний народ, який населяв, зокрема, територію сучасної України);
  61. Хабарова вулиця - Хладопромівська вулиця (Хладопром –українська компанія, виробник продуктів харчування, зокрема морозива. Головний офіс знаходиться в місті Харкові по вулиці Хабарова, 1);
  62. Хабаровський провулок - Компанійський провулок (Компані́йські полки – вільнонаймані кінні полки Гетьманщини, створені в 60–70 роках XVII століття. Підпорядковувалися персонально гетьману, були його охороною, несли вартову та розвідувальну службу, також брали участь у військових походах. Топонімічний ансамбль “Жихор козацький”);
  63. Черепанових вулиця - Сірохінська вулиця (відродження історичної назви);
  64. Чкалова провулок - провулок Сергія Пархоменка (Сергій Ігорович Пархоменко (14 січня 1997, Харків – 14 травня 2022, Гуляйполе, Запорізька область) – капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно);
  65. Щигрівська вулиця - Скіфська вулиця (на честь скіфського поселення біля станції Липовий Гай. Скіфи – кочовий іраномовний народ, який  населяв, зокрема, територію сучасної України).