Наразі існує багато методів діагностики серцево-судинних захворювань, серед яких важливе місце займає холтерівське моніторування. Це метод довготривалого реєстрування серцевої активності, що дозволяє оцінити роботу серця в умовах звичайної життєдіяльності пацієнта. Основні види холтерівського моніторування – це добове вимірювання артеріального тиску (АТ) та електрокардіограми (ЕКГ). Холтерівський моніторинг, як-от, https://miothealth.com/egg-and-blood-pressure-monitoring-by-holter/ є надзвичайно цінним для виявлення аритмій, коливань артеріального тиску, ішемічних змін і навіть реакції серця на фізичні та емоційні навантаження. Дослідження дозволяє лікарям оцінити, як серце пацієнта працює в реальному житті, а не лише під час короткочасного візиту до кардіолога.

Що таке холтерівське моніторування АТ та ЕКГ?

Холтер АТ і холтер ЕКГ – це методи тривалого контролю за роботою серцево-судинної системи за допомогою портативних пристроїв. Холтер АТ – це добовий моніторинг артеріального тиску, який дозволяє оцінити динаміку змін тиску протягом дня і ночі. Пристрій автоматично вимірює тиск через певні проміжки часу, зазвичай кожні 15-30 хвилин вдень і кожні 30-60 хвилин уночі.

Холтер ЕКГ – це метод безперервної реєстрації електричної активності серця протягом 24-48 годин або довше. Спеціальні електроди фіксуються на грудях пацієнта і передають дані на портативний реєстратор, що носиться на поясі або плечі. Обидва методи допомагають отримати об’єктивну картину функціонування серцево-судинної системи, що особливо важливо для виявлення патологій, які не завжди проявляються під час звичайного огляду у лікаря.

Показання до проведення холтерівського моніторингу

Холтер АТ і ЕКГ від якісних постачальників, приміром, https://miothealth.com/ рекомендується до використання у випадках, коли у пацієнта спостерігаються епізодичні або хронічні порушення серцевого ритму, артеріальної гіпертензії чи інші проблеми з серцем.

Основні показання для холтерівського моніторування:

  • часті запаморочення, непритомність або відчуття перебоїв у роботі серця;
  • підозра на аритмії, тахікардію чи брадикардію;
  • контроль ефективності лікування гіпертонічної хвороби;
  • оцінка динаміки артеріального тиску при підборі антигіпертензивної терапії;
  • скарги на біль у грудях, що можуть свідчити про ішемію міокарда;
  • контроль серцевої активності після перенесеного інфаркту або операції;
  • діагностика нічної гіпертонії або ортостатичної гіпотензії.

Як підготуватися до холтерівського моніторингу?

Хоча процедура не вимагає складної підготовки, деякі рекомендації можуть допомогти отримати максимально точні результати. Перед встановленням холтер-монітора лікар може порадити пацієнту відмовитися від кофеїновмісних напоїв, алкоголю та надмірних фізичних навантажень, щоб не спотворити результати. У день обстеження бажано прийняти душ, оскільки під час носіння пристрою митися не можна. Також варто вдягати вільний одяг, щоб електроди й манжета для вимірювання тиску не спричиняли дискомфорту. Під час дослідження пацієнту рекомендується вести щоденник активності, записуючи, коли він відчував нездужання, виконував фізичні вправи або перебував у стресових ситуаціях. Ця інформація допомагає лікарю точніше інтерпретувати результати.

Зрештою, моніторинг це ефективний та інформативний метод діагностики серцево-судинних захворювань. На відміну від звичайного одноразового вимірювання тиску чи електрокардіограми, воно дає змогу оцінити роботу серця в умовах повсякденного життя. Дослідження допомагає виявити порушення ритму серця, скачки артеріального тиску та інші патології, що дозволяє лікарям своєчасно призначити ефективне лікування. Цей метод безболісний, безпечний і не потребує госпіталізації, що робить його доступним для широкого кола пацієнтів. Якщо ви маєте скарги на серцево-судинну систему, варто проконсультуватися з лікарем щодо доцільності проведення холтерівського моніторингу.